1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

дійсний

Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі

У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це — не вигадка, а дійсна подія»), дійсно («Я дійсно не бачив її»), в дійсності («Ми сподівалися великих наслідків від його проекту, а в дійсності це була авантюра»).

Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («Ці квіти — не справжні». — Леся Українка), справді («Чи снилось це мені, чи справді так було?» — І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас — людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». — С. Васильченко), на ділі («На словах так, а на ділі інак». — Словник за редакцією А. Кримського).

У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».

Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дійсний — ді́йсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дійсний — Справжній, справдешній, реальний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фалшивий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотворений, непідробний, неперекручений; (закон) чинний, правосильний; (член) законний, легальний, правоможний. Словник синонімів Караванського
  3. дійсний — -а, -е. 1》 Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. дійсне, -ного, с. Реально існуюче. Дійсне число мат. — позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ринок ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дійсний — Справжній .справдешній, справдішній, сутий, сущий, правдивий, достеменний, нестеменний, важний, правосильний, правний, вірутний, див. реальний, істинний Словник чужослів Павло Штепа
  5. дійсний — див. справжній Словник синонімів Вусика
  6. дійсний — пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя!... Фразеологічний словник української мови
  7. дійсний — ПОВНОВА́ЖНИЙ (який має певні повноваження, права), ДІ́ЙСНИЙ, ПРАВОМО́ЧНИЙ юр. Повноважний представник; Повноважний член; Прийшло повідомлення, що його обрано дійсним членом Російського Географічного Товариства (З. Тулуб); Збори цілком правомочні (В. Словник синонімів української мови
  8. дійсний — Ді́йсний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дійсний — ДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який насправді існує або існував; реальний. Ватя неначе прокинулась од своїх дум і примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. дійсний — Дійсний, -а, -е Дѣйствительный. Словник української мови Грінченка