1. Словник синонімів української мови

дійсний

ПОВНОВА́ЖНИЙ (який має певні повноваження, права), ДІ́ЙСНИЙ, ПРАВОМО́ЧНИЙ юр. Повноважний представник; Повноважний член; Прийшло повідомлення, що його обрано дійсним членом Російського Географічного Товариства (З. Тулуб); Збори цілком правомочні (В. Логвиненко).

СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше; ЩИ́РИЙ (про людину — для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дійсний — ді́йсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дійсний — Справжній, справдешній, реальний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фалшивий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотворений, непідробний, неперекручений; (закон) чинний, правосильний; (член) законний, легальний, правоможний. Словник синонімів Караванського
  3. дійсний — Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. дійсний — -а, -е. 1》 Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. дійсне, -ного, с. Реально існуюче. Дійсне число мат. — позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ринок ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дійсний — Справжній .справдешній, справдішній, сутий, сущий, правдивий, достеменний, нестеменний, важний, правосильний, правний, вірутний, див. реальний, істинний Словник чужослів Павло Штепа
  6. дійсний — див. справжній Словник синонімів Вусика
  7. дійсний — пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя!... Фразеологічний словник української мови
  8. дійсний — Ді́йсний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дійсний — ДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який насправді існує або існував; реальний. Ватя неначе прокинулась од своїх дум і примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. дійсний — Дійсний, -а, -е Дѣйствительный. Словник української мови Грінченка