дійсний
ді́йсний
-а, -е.
1》 Який насправді існує або існував; реальний.
|| у знач. ім. дійсне, -ного, с. Реально існуюче.
Дійсне число мат. — позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль.
Дійсний ринок ек. — ринок, на якому дилер може здійснити операцію на досить велику суму.
Дійсний спосіб — граматична категорія, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності в усіх формах часу.
2》 Який має законні повноваження; правомочний.
Дійсна військова служба — служба у складі кадрових військ. **
Дійсний статський радник — в Росії до 1917 р. – цивільний чин 4-го класу; давав потомственне дворянство.
Дійсний таємний радник — в Росії до 1917 р. – цивільний чин 2-го класу; особи, які його мали, посідали високі державні посади (міністр та ін.).
Дійсний член чого — звання члена деяких наукових установ, товариств і т. ін.
Значення в інших словниках
- дійсний — ді́йсний прикметник Орфографічний словник української мови
- дійсний — Справжній, справдешній, реальний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фалшивий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотворений, непідробний, неперекручений; (закон) чинний, правосильний; (член) законний, легальний, правоможний. Словник синонімів Караванського
- дійсний — Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- дійсний — Справжній .справдешній, справдішній, сутий, сущий, правдивий, достеменний, нестеменний, важний, правосильний, правний, вірутний, див. реальний, істинний Словник чужослів Павло Штепа
- дійсний — див. справжній Словник синонімів Вусика
- дійсний — пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя!... Фразеологічний словник української мови
- дійсний — ПОВНОВА́ЖНИЙ (який має певні повноваження, права), ДІ́ЙСНИЙ, ПРАВОМО́ЧНИЙ юр. Повноважний представник; Повноважний член; Прийшло повідомлення, що його обрано дійсним членом Російського Географічного Товариства (З. Тулуб); Збори цілком правомочні (В. Словник синонімів української мови
- дійсний — Ді́йсний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дійсний — ДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який насправді існує або існував; реальний. Ватя неначе прокинулась од своїх дум і примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- дійсний — Дійсний, -а, -е Дѣйствительный. Словник української мови Грінченка