дійсний

ДІ́ЙСНИЙ, а, е.

1. Який насправді існує або існував; реальний.

Ватя неначе прокинулась од своїх дум і примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини (Н.-Лев., IV, 1956, 110);

Скільки дійсних випадків, і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі (Головко, II, 1957, 237);

// у знач. ім. ді́йсне, ного, с. Реально існуюче.

— Між уявним і дійсним завжди існуватиме якась невідповідність! (Рибак, Час.., 1960, 13).

∆ Ді́йсний спо́сіб — граматична категорія, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності в усіх формах часу.

Дійсний спосіб означає дію як реальну, він стверджує або заперечує наявність дії (Сл. лінгв. терм., 1957, 179).

2. Який має законні повноваження; правомочний.

З’їзд вважається дійсним, якщо на ньому представлено не менше половини всіх членів партії (Статут КПРС, 1961, 16).

Ді́йсна військо́ва слу́жба — служба в складі кадрових військ.

На кораблях вистачало й своїх матросів, які відбували дійсну військову службу (Кучер, Чорноморці, 1956, 42);

Ді́йсний член чого — звання члена деяких наукових установ, товариств і т. ін.

У 1945 р. М. К. Гудзій був обраний дійсним членом Академії наук УРСР (Рад. літ-во, 3, 1957, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дійсний — ді́йсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дійсний — Справжній, справдешній, реальний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фалшивий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотворений, непідробний, неперекручений; (закон) чинний, правосильний; (член) законний, легальний, правоможний. Словник синонімів Караванського
  3. дійсний — Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. дійсний — -а, -е. 1》 Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. дійсне, -ного, с. Реально існуюче. Дійсне число мат. — позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ринок ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дійсний — Справжній .справдешній, справдішній, сутий, сущий, правдивий, достеменний, нестеменний, важний, правосильний, правний, вірутний, див. реальний, істинний Словник чужослів Павло Штепа
  6. дійсний — див. справжній Словник синонімів Вусика
  7. дійсний — пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя!... Фразеологічний словник української мови
  8. дійсний — ПОВНОВА́ЖНИЙ (який має певні повноваження, права), ДІ́ЙСНИЙ, ПРАВОМО́ЧНИЙ юр. Повноважний представник; Повноважний член; Прийшло повідомлення, що його обрано дійсним членом Російського Географічного Товариства (З. Тулуб); Збори цілком правомочні (В. Словник синонімів української мови
  9. дійсний — Ді́йсний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дійсний — Дійсний, -а, -е Дѣйствительный. Словник української мови Грінченка