дійсний

Справжній, справдешній, реальний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фалшивий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотворений, непідробний, неперекручений; (закон) чинний, правосильний; (член) законний, легальний, правоможний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

дійсний — ді́йсний прикметник Орфографічний словник української мови
дійсний — Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
дійсний — -а, -е. 1》 Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. дійсне, -ного, с. Реально існуюче. Дійсне число мат. — позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ринок ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
дійсний — Справжній .справдешній, справдішній, сутий, сущий, правдивий, достеменний, нестеменний, важний, правосильний, правний, вірутний, див. реальний, істинний Словник чужослів Павло Штепа
дійсний — див. справжній Словник синонімів Вусика
дійсний — пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя!... Фразеологічний словник української мови
дійсний — ПОВНОВА́ЖНИЙ (який має певні повноваження, права), ДІ́ЙСНИЙ, ПРАВОМО́ЧНИЙ юр. Повноважний представник; Повноважний член; Прийшло повідомлення, що його обрано дійсним членом Російського Географічного Товариства (З. Тулуб); Збори цілком правомочні (В. Словник синонімів української мови
дійсний — Ді́йсний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дійсний — ДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який насправді існує або існував; реальний. Ватя неначе прокинулась од своїх дум і примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
дійсний — Дійсний, -а, -е Дѣйствительный. Словник української мови Грінченка