справа

Справа, діло, річ

Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».

Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів’я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).

Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»

Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.

Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».

Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».

Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справа — спра́ва 1 іменник жіночого роду робота, праця; завдання; питання спра́ва 2 прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. справа — Діло, праця, робота; (ризикована) операція, акція, процедура, починання, неґ. афера, авантура; (чия) обов'язок, повинність; (куховарська) ФАХ; (болюча) проблема, питання; (на кого) досьє; (Бейліса) ЮР. процес; (рибальська) СНАСТЬ; (неприємна) факт, подія, явище; ЯК ПР. з правого боку <�руки>. Словник синонімів Караванського
  3. справа — 1. праворуч моск. праворуч 2. це див. діло Словник чужослів Павло Штепа
  4. справа — Звіт, відповідь Словник застарілих та маловживаних слів
  5. справа — Спра́ва, -ви; спра́ви, -ра́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. справа — СПРА́ВА¹, и, ж. 1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Словник української мови у 20 томах
  7. справа — ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. Словник синонімів української мови
  8. справа — СПРА́ВА¹, и, ж. 1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Словник української мови в 11 томах
  9. справа — I -и, ж. 1》 Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов'язані з виробництвом, службою, громадськими обов'язками і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. справа — деся́та спра́ва для кого. 1. Не дуже важливо, зовсім неістотно. — Те, що квартири не було півроку,— справа для нього десята (С. Журахович). 2. Нескладно, дуже просто. Фразеологічний словник української мови
  11. справа — 1. Справа – діло – річ Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: “Знається на своїй справі”, “Майстер своєї справи”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  12. справа — СПРАВА – ДІЛО Ці слова здебільшого використовуються паралельно, але діло належить до розмовної лексики, справа – стилістично нейтральне, яке широко вживається в літературі різних жанрів. Літературне слововживання
  13. справа — В своїй справі сам не суддя. Сам себе справедливо не оціниш. Він тої справи не заспить. Доведе до кінця. З ним коротка справа. З ним не мож довго бавитися. Програв справу — плати кару. Програна справа потягає за собою більші або менші кошта. Приповідки або українсько-народня філософія
  14. справа — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  15. справа — рос. дело 1. Коло занять, галузь знань або навичок, професія. 2. Підприємництво. 3. Адміністративний або судовий розгляд будь-якого спірного факту, події. 4. Папка (тека) з документами стосовно певного факту, питання, особи. Eкономічна енциклопедія
  16. справа — Справа нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа. К. Іов. --------------- Справа, -ви ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Словник української мови Грінченка