справа
спра́ва
I -и, ж.
1》 Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця.
|| Робота, заняття і т. ін., пов'язані з виробництвом, службою, громадськими обов'язками і т. ін.
|| Уживається в складі назв установ, відомств і т. ін.
|| Уживається в складі назв службових посад.
|| у сполуч. з ім. у род. в. Заходи, що стосуються якої-небудь сфери суспільного життя.
Братися до справи — починати діяти, виконувати що-небудь.
Вести справу — здійснювати, виконувати, робити що-небудь.
Вирішувати справу — розв'язувати певним чином якесь питання.
Віддаватися справі — а) захоплюватися чим-небудь; б) заглиблюватися у яке-небудь діло, заняття, зосереджуватися на чомусь.
Повертати справу — надавати здійсненню, розв'язанню яких-небудь питань певного спрямування.
Поточні справи — пункт порядку денного зборів, засідань, нарад і т. ін., змістом якого є певне коротке оголошення, повідомлення тощо.
Бути в (у) курсі справ (справи) — знати справжній стан речей, бути обізнаним у чому-небудь, добре поінформованим про щось.
2》 Задум, намір зробити, здійснити, виконати і т. ін. що-небудь.
|| Певна ситуація, що складається на даному етапі, в даний момент. Доводити справу до кінця.
3》 Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у його завдання.
Власна (особиста, приватна) справа — те, що пов'язане з певною особистістю, торкається тільки її.
4》 Спеціальність, професія, коло занять, певна галузь знань або навичок.
|| Коло чиїхсь повноважень.
5》 Питання або ряд питань, які вимагають розв'язання. Болюча справа.
У справах; У справі — а) з певною метою, для з'ясування, виконання, здійснення і т. ін. чого-небудь; б) (чого) з приводу розв'язання, здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь.
6》 Документи, що стосуються якої-небудь особи, події і т. ін.
|| юр. Судовий процес із приводу якого-небудь злочину, якоїсь кримінальної або карної події і т. ін. Особова справа.
Заводити справу — оформляти ділові папери з приводу вчиненого ким-небудь злочину, якоїсь події негативного характеру і т. ін.
Зробити справу — учинити розправу над ким-небудь.
7》 заст. Необхідна для чого-небудь річ, потрібні для виконання, здійснення і т. ін. чогось інструменти, знаряддя праці тощо.
8》 Явище, подія, факт і т. ін. суспільного або особистого життя, що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось. Справа честі.
9》 рідко. Акт, дія сценічного твору.
Виграти справу — домогтися перемоги, позитивного результату в чому-небудь.
II присл.
З правого боку; прот. зліва.
Значення в інших словниках
- справа — 1. Справа – діло – річ Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: “Знається на своїй справі”, “Майстер своєї справи”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- справа — спра́ва 1 іменник жіночого роду робота, праця; завдання; питання спра́ва 2 прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- справа — СПРАВА – ДІЛО Ці слова здебільшого використовуються паралельно, але діло належить до розмовної лексики, справа – стилістично нейтральне, яке широко вживається в літературі різних жанрів. Літературне слововживання
- справа — Діло, праця, робота; (ризикована) операція, акція, процедура, починання, неґ. афера, авантура; (чия) обов'язок, повинність; (куховарська) ФАХ; (болюча) проблема, питання; (на кого) досьє; (Бейліса) ЮР. процес; (рибальська) СНАСТЬ; (неприємна) факт, подія, явище; ЯК ПР. з правого боку <�руки>. Словник синонімів Караванського
- справа — Справа, діло, річ Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- справа — 1. праворуч моск. праворуч 2. це див. діло Словник чужослів Павло Штепа
- справа — СПРА́ВА¹, и, ж. 1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Словник української мови у 20 томах
- справа — В своїй справі сам не суддя. Сам себе справедливо не оціниш. Він тої справи не заспить. Доведе до кінця. З ним коротка справа. З ним не мож довго бавитися. Програв справу — плати кару. Програна справа потягає за собою більші або менші кошта. Приповідки або українсько-народня філософія
- справа — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- справа — Звіт, відповідь Словник застарілих та маловживаних слів
- справа — деся́та спра́ва для кого. 1. Не дуже важливо, зовсім неістотно. — Те, що квартири не було півроку,— справа для нього десята (С. Журахович). 2. Нескладно, дуже просто. Фразеологічний словник української мови
- справа — ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. Словник синонімів української мови
- справа — Спра́ва, -ви; спра́ви, -ра́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справа — СПРА́ВА¹, и, ж. 1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Словник української мови в 11 томах
- справа — рос. дело 1. Коло занять, галузь знань або навичок, професія. 2. Підприємництво. 3. Адміністративний або судовий розгляд будь-якого спірного факту, події. 4. Папка (тека) з документами стосовно певного факту, питання, особи. Eкономічна енциклопедія
- справа — Справа нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа. К. Іов. --------------- Справа, -ви ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Словник української мови Грінченка