справа

деся́та спра́ва для кого. 1. Не дуже важливо, зовсім неістотно. — Те, що квартири не було півроку,— справа для нього десята (С. Журахович). 2. Нескладно, дуже просто. Розв’язувати задачі з шкільної програми — десята справа для справжнього математика (З усн. мови).

ді́ло ви́горіло; спра́ва ви́горіла, прост. Усе успішно завершилося; все буде гаразд, добре. Я рада Вашим звісткам .. Сподіваюсь, що із “Хліборобом” (газетою) діло вигорить (Леся Українка); — Гаразд, гаразд, Андрійку! А, може, раптом твоє діло й вигорить,— сказав Бойчук (О. Бойченко); (Залеський:) Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких. Але ваша справа, добродію Савуляк, тю-тю-тю — не вигоріла (В. Собко).

здава́ти / зда́ти собі́ спра́ву в чому і без додатка. Усвідомлювати що-небудь, здогадуватися про щось, розбиратися в чомусь. Він не здавав собі справи, він не пам’ятав себе, клекотів і тіпався весь, як божевільний, спостерігаючи, як Великін намагався звестись і не міг, оглушений, з розбитим об плінтус обличчям (І. Багряний); “Так, так...”,— шепотіла вона, не здаючи собі справи в тому, що десь уже сходилась публіка на її концерт, що на вулиці чекало на неї авто... (Л. Смілянський); Вона чогось мусила згадувати про Дарку, не раз навіть плакала при тому — чи за лялькою, чи за Даркою, вона якось сама не могла собі здати справи в тому (Леся Українка).

ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла). Людина, що досягла високої майстерності, досконалості в чому-небудь; кваліфікований фахівець, виконавець, прфесіонал і т. ін. Нести культуру в побут на високому професіональному рівні можуть лише майстри своєї справи (З журналу); Чудовий майстер своєї справи. Він досконало оволодів технікою, знав всі “секрети” виробництва (З газети); А секретар знову заговорив про батька, .. про те, який це був майстер свого діла (О. Гончар); На весіллях як танцюристи, так і музиканти були майстрами свого діла (Весілля).

ма́ти спра́ву (ді́ло). 1. з ким—чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв’язки з кимсь, з чимсь. — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер); Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу (він) не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич); Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого, .. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко); — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з “Дзвінком” (Леся Українка); // з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів’яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач); — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар); Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький); Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (Василь Шевчук). 2. з чим, рідше з ким. Займатися чим-, ким-небудь. — Чиє? — ..голосно запитав Хома, хоч добре знав, з чиїми речами має справу (О. Гончар); — Я з мисливськими (собаками) мало справ мав...У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); В літературній практиці завжди маємо справу з певним романом — історичним, філософським, родинно-побутовим і т. д. (З журналу); // Користуватися чимсь. Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами (Коломийки).

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).

обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він (Федір) відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).

приши́ти спра́ву кому. Несправедливо, безпідставно звинуватити когось у чомусь. Твою Анничку, ті от… засудили. Якусь там справу дівчині пришили, Вона в тюрмі згоріла, як свіча (Л. Забашта).

прома́зати спра́ву, фам. Зазнати невдачі, втратити щось. По-моєму, не гаразд відкладати твою “Світову річ” на Великдень,— тепер кращий сезон, а тоді дехто роз’їдеться, дехто з любителів замотається, то ще й знов промажуть справу (Леся Українка).

пропа́ща спра́ва; пропа́ще ді́ло. Що-небудь безнадійне, приречене на невдачу; даремна річ. — Да, Юхиме, діла! Якщо і такі вже, як Євмен, пішли від нас,— пропаща справа (А. Головко); — Теплов був, мамо, у вас?..— Був, щоб намовила тебе подати цариці просьбу про родовий гетьманат; казав, що так буде краще: бо цариця побоїться полковників, і то буде пропаща справа, а от коли ти подаси сам, тобі, мовляв, вона повірить, бо всі Розумовські її родичі, вірні підданці (М. Лазорський); — Їй же богу, я її не пускав! А вже де жінка вмішається, то й пропаще діло (І. Нечуй-Левицький).

спра́ва життя́ чийого. Щось надвичайно важливе, серйозне для кого-небудь. Маю робити й робити Те, що належить мені.., Те, про що ми говорим: — Справа мого життя (П. Дорошко).

спра́ва коро́тка у кого. Хто-небудь рішучий, категоричний у прийнятті рішень. Ну, Хома знав, що зробити (з гуральнею). В нього справа коротка: — Спалити (М. Коцюбинський).

спра́ва че́сті. Те, що визначає гідність особи, колективу і т. ін.; почесний обов’язок. Поставив він собі за справу честі Найважчий камінь зразу перенести (С. Крижанівський); — Що вже сталося, те сталося. Але справа нашої честі — відвернути від вас біду (І. Головченко та О. Мусієнко).

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. (Бережний:) Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); (Яків:) І став питання ребром. (Семен:) Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети).

чо́рне ді́ло; чо́рна спра́ва. Підступні вчинки, які викликають огиду, осуд. Коли мадяри хотіли підпалити село, почали партизани по них стріляти .. Мадярські катуни не встигли зробити своє чорне діло (Нар. опов.); Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ю. Мушкетик).