1. Словник синонімів української мови

справа

ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. 1. пра́ця, I. 1. спра́ва.

СПРА́ВА (питання або ряд питань, що вимагають розв'язання), ДІ́ЛО розм., ІНТЕРЕ́С розм., заст.; ПРОБЛЕ́МА (складна й болюча). Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); Добриловський догадувався, що благочинний має до його якийсь інтерес (І. Нечуй-Левицький); Проблема з водопостачанням.

СПРА́ВА (документи, які стосуються певної людини, певної події), ДОСЬЄ́ спец. Зараз же встряв у розмову красивий доцент, розгортаючи справу вступника (Григорій Тютюнник); Досьє доктора Чарльза Томаса.. свідчило, що біографія дослідника без плям (Н. Рибак).

ПРАВО́РУЧ (з правого боку), СПРА́ВА, ПО ПРА́ВУ РУ́КУ (НА РУЧ), ВПРА́ВО розм., ПРАВО́БІЧ розм., ОДЕСНУ́Ю церк., заст. По стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки сельця (М. Коцюбинський); Справа і зліва віяло свіжістю і ароматом води (Ю. Смолич); Уже кілька днів ми працюємо в похмурому низькому лабіринті, розташованому по праву руч від вхідного коридору (з журналу); Скільки оком протягнеш вперед, і вправо, і вліво, мур небитий віковічних дерев (Г. Хоткевич); Он уже правобіч видно червоні колони університету (П. Загребельний); — Це ти, Кукубенко? — запитав Бог.. — Ну, сідай, Кукубенку, одесную мене (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справа — 1. Справа – діло – річ Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: “Знається на своїй справі”, “Майстер своєї справи”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. справа — спра́ва 1 іменник жіночого роду робота, праця; завдання; питання спра́ва 2 прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. справа — СПРАВА – ДІЛО Ці слова здебільшого використовуються паралельно, але діло належить до розмовної лексики, справа – стилістично нейтральне, яке широко вживається в літературі різних жанрів. Літературне слововживання
  4. справа — Діло, праця, робота; (ризикована) операція, акція, процедура, починання, неґ. афера, авантура; (чия) обов'язок, повинність; (куховарська) ФАХ; (болюча) проблема, питання; (на кого) досьє; (Бейліса) ЮР. процес; (рибальська) СНАСТЬ; (неприємна) факт, подія, явище; ЯК ПР. з правого боку <�руки>. Словник синонімів Караванського
  5. справа — Справа, діло, річ Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. справа — I -и, ж. 1》 Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов'язані з виробництвом, службою, громадськими обов'язками і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. справа — 1. праворуч моск. праворуч 2. це див. діло Словник чужослів Павло Штепа
  8. справа — СПРА́ВА¹, и, ж. 1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Словник української мови у 20 томах
  9. справа — В своїй справі сам не суддя. Сам себе справедливо не оціниш. Він тої справи не заспить. Доведе до кінця. З ним коротка справа. З ним не мож довго бавитися. Програв справу — плати кару. Програна справа потягає за собою більші або менші кошта. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. справа — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  11. справа — Звіт, відповідь Словник застарілих та маловживаних слів
  12. справа — деся́та спра́ва для кого. 1. Не дуже важливо, зовсім неістотно. — Те, що квартири не було півроку,— справа для нього десята (С. Журахович). 2. Нескладно, дуже просто. Фразеологічний словник української мови
  13. справа — Спра́ва, -ви; спра́ви, -ра́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. справа — СПРА́ВА¹, и, ж. 1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Словник української мови в 11 томах
  15. справа — рос. дело 1. Коло занять, галузь знань або навичок, професія. 2. Підприємництво. 3. Адміністративний або судовий розгляд будь-якого спірного факту, події. 4. Папка (тека) з документами стосовно певного факту, питання, особи. Eкономічна енциклопедія
  16. справа — Справа нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа. К. Іов. --------------- Справа, -ви ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Словник української мови Грінченка