справа

СПРА́ВА¹, и, ж.

1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця.

Шрейбер наказав переправлятися на протилежний берег. Вода була ще по-весняному висока. Довелося будувати міст. Цю справу доручили Макшеєву (З. Тулуб);

Орися весь час плакала і тремтіла, в неї все валилося з рук, взявшись за діло, вона не доводила його до кінця, це сердило стару, і вона .. накричала на невістку, щоб та .. робила свою справу, бо вже час виходити з хати (Григорій Тютюнник);

– Ти не повіриш, командире, яка це тонка штука – кувати троянду, щоб була вона ніжна й шершава .. Викувати троянду не кожний зуміє, і я щоразу повертався до цієї справи (Ю. Яновський);

// Робота, заняття і т. ін., пов'язані з виробництвом, службою, громадськими обов'язками і т. ін.

Перші дні по моєму приїзді треба було згаяти на службові справи (Панас Мирний);

Викликаний повісткою до губернського суду в якійсь земельній справі, .. побіг Купріян до Чернігова раннім-рано до схід сонця і ввечері повернувся додому (О. Довженко);

Музейна справа – це спеціальна галузь культурно-освітньої та наукової діяльності (з газ.);

// Уживається в складі назв установ, відомств і т. ін.

Міністерство внутрішніх справ;

Міністерство закордонних справ;

// Уживається в складі назв службових посад.

У Варшаві я проробив майже рік, – спочатку при російсько-українсько-польській репатріаційній комісії по обміну військовополоненими, а потім керуючим справами посольства (О. Довженко);

– От прочитаю вам, що .. наш подільський губернатор писав тоді міністру внутрішніх справ про наші страйки, – і Степан Васильович поліз рукою у внутрішню кишеню (М. Стельмах);

// у сполуч. з ім. у род. в. Заходи, що стосуються якої-небудь галузі суспільного життя.

Артисти, певно, вже догадуються, що дід був людина проста й малописьменна, але це не завадило йому разом з Григорієм відіграти в XIX столітті неабияку роль у справі науки й освіти українського народу (з наук.-попул. літ.).

2. Задум, намір зробити, здійснити, виконати і т. ін. що-небудь.

– Орда сполохає наше військо. Пропаде наша справа! В шляхти впаде дух, військо втратить мужність, жовніри розлетяться з поля битви, наче сполохані кури з сідала (І. Нечуй-Левицький);

// Певна ситуація, що складається на даному етапі, в даний момент.

Можна було б гнівно хряснути дверима, кинути образливу лайку, але ж це не пособить справі (М. Стельмах);

Він підійшов скрадливими кроками до стола, міцно затис у пальцях черемхове пужално .. Потім зодяг шапку і, гримнувши дверима, вийшов з кабінету. Цим своїм вчинком він трохи не погубив усієї справи (Григорій Тютюнник).

3. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у його завдання.

Його справою було неухильно виконувати свою службу. І він її виконував (О. Гончар).

4. Спеціальність, професія, коло занять, певна галузь знань або навичок.

Баба Зінька приставила готувати обід молодиць, котрі добре знали куховарську справу (І. Нечуй-Левицький);

Тимка і Марка не послали на фронт з тим ешелоном, у якому вони їхали, а залишили в резервних частинах .. З тиждень вони вчилися військової справи (Григорій Тютюнник);

Уроки ковальської справи вів Каленик Романович Лукійченко (І. Сенченко);

Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (М. Рильський);

// Коло чиїхсь повноважень.

Голови не було, а секретар сказав, що він у комісії зараз по огляду будівель, і радив іти туди до нього, як діло важне. Але потім сам, вислухавши їх [Зіньку та Півнівську], теж руками розвів – нічого не поробиш, мовляв: справа це начміліції (А. Головко).

5. Питання або ряд питань, які вимагають розв'язання.

Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко);

Чи варто було гаяти тут час! Вільгельм кинувся з кімнати. Тепер у нього є справа до бургомістра! (П. Загребельний).

6. Документи, які стосуються якої-небудь особи, події і т. ін.

Настя ходила до адвоката. Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (М. Коцюбинський);

Господарство школи було все на виду, справи підшиті в папки, описані (Ю. Збанацький);

Він уважно перечитав всю справу Шевченка і здивувався: був там і обвинувальний акт, і протоколи допитів, і вирок. Не було тільки тих віршів, за які спіткала його така жорстока доля (З. Тулуб);

// юр. Судовий процес з приводу якого-небудь злочину, якоїсь кримінальної або карної події і т. ін.

[Матрона:] А поки що, добродію, прошу мені не заважати слухать справи і більш не озиватися до мене (Леся Українка).

7. заст. Необхідна для чого-небудь річ, потрібні для виконання, здійснення і т. ін. чогось, інструменти, знаряддя праці тощо.

От і зріс козак на славу. Роздобув козацьку справу; Баче [бачить] шлях широкий в полі, Та й пішов шукати долі (Я. Щоголів);

Та такечки і зібравсь [Тихон]: то своїх було воликів десять парок, а тепер вже в нього двадцятеро пар; є й вози і вся справа (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Заграв би вам, та, бачите, Справи нема... справи. Учора був на базарі, Кобза зопсувалась... Розбилася... (Т. Шевченко).

8. Явище, подія, факт і т. ін. суспільного або особистого життя, що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось.

Моє діло триматись точно того, що казав мені [роботодавець], .. і повідомити його точно про справи для нього цікаві (Леся Українка);

Пристав показує вчителеві наказ про обшук. В наказі не написано про арешт незалежно від обшуку. І це вже гаразд; значить, про справу з філером не знають (М. Стельмах);

Справа ця на фестивалі у Чернігові була, як мене туди послали таки з нашого села (І. Гончаренко).

9. рідко. Акт, дія сценічного твору.

В мене ще є переписаний переклад Шекспірового “Короля Ліра”, “Не вгашай духу!” – життєві малюнки в 5 справах, третя частина “Повії” (Панас Мирний).

Вести́ спра́ву див. вести́;

Віддава́тися / відда́тися спра́ві див. віддава́тися;

(1) Вла́сна (особи́ста, прива́тна) спра́ва – те, що пов'язане з своєю особистістю, торкається тільки її.

Всі були пройняті думкою про повсталу Прагу .. Козаков дивився на все це, як на свою особисту справу, звичайну і природну (О. Гончар);

А бува ще й так, що та приватна справа і сама знівечилась (Панас Мирний);

(2) До́бра спра́ва <�До́бре ді́ло> <�До́брі спра́ви (діла́)> – те, що приносить користь людям і заслуговує на схвалення.

За добру справу варто добре постояти (прислів'я);

Тепер нам кривду чинять, не хочуть нас до Неба Пускати по смерті нашій, куди нам потреба За добрі справи наші, усім гуртом з вами (І. Франко);

Були, як живодайна туча, Слова, що варті добрих справ: Мужицька правда є колюча, А панська на всі боки гнуча... (М. Рильський);

– То як же не підтримати в доброму ділі? (А. Головко);

А тепер, – я це кажу з гіркотою, – добра справа заплямована невинною кров'ю (О. Іваненко);

А я й далі працюватиму. І робитиму добрі справи, – знову щось шепоче просто в мозок (Ю. Мушкетик);

Заво́дити / завести́ (пору́шувати / пору́шити) спра́ву див. заво́дити¹;

З [глибо́ким, доскона́лим і т. ін.] розумі́нням [спра́ви (ді́ла)] див. розумі́ння;

Золоти́х (срі́бних, рідше срібля́ни́х, ювелі́рних) справ ма́йстер див. ма́йстер;

І́нша річ (спра́ва) див. річ¹;

(3) Ке́пська спра́ва <�Ке́пські спра́ви> – кепсько, погано.

[Любов:] Я знаю, що коли діло до морфію доходить, то вже кепська справа (Леся Українка);

(4) Кишенько́ва спра́ва – справа, пов'язана з грішми.

Поспішаю заспокоїти вас щодо вашої справи кишенькової (В. Самійленко);

Ма́йстер заплі́чних справ (діл) див. ма́йстер;

(5) Особо́ва спра́ва, канц. – сукупність документів працівника установи, підприємства, організації і т. ін. або вихованця навчального закладу, у яких відображується його біографія.

– Начіпляли ж вони тобі, – посміхнувся директор, вчитуючись у папери особової справи. – Дисгармонія поведінки... Важкий характер... (О. Гончар);

Перейти́ до спра́ви (справ) див. перехо́дити;

Поверта́ти / поверну́ти спра́ву (спра́вою) див. поверта́ти¹;

(6) Пога́на спра́ва <�Пога́ні спра́ви> – виражає негативну оцінку невтішного явища, факту і т. ін.

– Вернути хлопів з Путивля! – крикнув Єремія. – Вернути б, .. але вони доброхіть не вернуться, – сказав Коляда. – Гм, гм, – замикав [замугикав] Єремія, – погана справа (І. Нечуй-Левицький);

– І що воно буде, як люди отак пошматують землю, з чого вони хліб їстимуть тоді? Погана справа (М. Коцюбинський);

– Погані твої справи, командире. Жаром від тебе пашить, як від палаючої тайги (Григорій Тютюнник);

Посува́ти / посу́нути спра́ву (робо́ту, пра́цю і т. ін.) [впере́д] див. посува́ти;

По су́ті [спра́ви] див. суть;

(7) Пото́чні спра́ви – пункт порядку денного зборів, засідань, нарад і т. ін., змістом якого є певне коротке оголошення, повідомлення тощо.

Повістка дня [порядок денний] така – взяв він папірець і читав: 1) заява громадянина хутора Огирі, Обухівської сільради, Кушніренка і 2) поточні справи (А. Головко);

Прийма́ти / прийня́ти спра́ви див. прийма́ти;

(8) Проста́ спра́ва – щось нескладне, неважке для розуміння, вирішення, здійснення.

– Виміряти ліс – не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети. – А ви ж як виміряєте? (М. Стельмах);

Розголо́шувати ха́тні спра́ви див. розголо́шувати;

(9) Спі́льна спра́ва – те, що здійснюється всіма у суспільстві, колективі і т. ін.

– Земля нам потрібна для спільної справи – для Любарського радгоспу. Треба допомогти йому (М. Стельмах);

(10) Спра́ва [величе́зної (вели́кої)] держа́вної (світово́ї) ваги́ – те, що відіграє важливу роль для держави або має світове значення.

Характеристику Уласа він розпочинав від десятого родового коліна і не відступав навіть від дрібних фактів, тому що вважав, що він робить справу величезної державної ваги і що ці факти можуть відіграти неабияку роль (Григорій Тютюнник);

(11) Спра́ва наживна́ (річ) – те саме, що Ді́ло наживне́ (див. ді́ло).

– Нічого! Наука – справа наживна, – заспокоював її [доярку] Терентій (В. Москалець);

Гроші – річ наживна (О. Кониський);

(12) Спра́ва (робо́та, пра́ця і т. ін.) посува́ється (посу́нулася) [впере́д] – справа робиться, робота виконується, поступово наближаючись до завершення.

Праця моя посувається потроху (М. Коцюбинський);

Незважаючи на холод і дощ, що час від часу бризкав за комір гідрологам, робота посувалася швидко (М. Трублаїні);

Справа з викупом [Т. Шевченка] посувалась дуже повільно (з наук. літ.);

Хід рече́й (спра́ви, справ і т. ін.) див. хід.

△ (13) Видавни́ча спра́ва – сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

“Видавнича справа і редагування” – це класична журналістська спеціальність, яка перебуває на перетині мовознавчих, інформаційних, кібернетичних і технічних наук і розвиває культурне та науково-технічне життя суспільства (з наук.-попул. літ.);

(14) Військо́ва спра́ва – справа, яка охоплює всі питання, пов'язані з військовим будівництвом, підготовленням населення країни у випадку війни;

(15) Гірни́ча спра́ва – наука що вивчає освоєння земних надр та добування корисних копалин, а також відповідна галузь техніки.

Ползунов багато праці витратив на самостійне вивчення фізики та гірничої справи (з навч. літ.);

Пові́рений у спра́вах див. пові́рений.

◇ Бу́ти в (у) ку́рсі справ (спра́ви) див. курс;

Вби́ти спра́ву див. убива́ти¹;

Взя́ти спра́ву в свої́ ру́ки див. узя́ти;

(16) Деся́та спра́ва для кого:

а) не дуже важливо, зовсім неістотно.

– Те, що квартири не було півроку, – справа для нього десята (С. Журахович);

Я, бувало, гляну лише – i наскрiзь такого бачу. Докази – справа десята (із журн.);

б) нескладно, дуже просто.

Розв'язувати задачі з шкільної програми – десята справа для справжнього математика (з наук.-попул. літ));

Ді́ло (спра́ва) ви́горить див. ді́ло;

Ді́ло твоє́ (його́, ва́ше і т. ін.) <�Спра́ва (річ) твоя́ (його́, ва́ша і т. ін.)> див. ді́ло;

Зарятува́ти спра́ву див. зарято́вувати;

Здава́ти / зда́ти собі́ спра́ву див. здава́ти;

Здава́ти / зда́ти спра́ви див. здава́ти;

Зі (із) знання́м спра́ви див. знання́;

Ко́рінь спра́ви (заст. спра́ві) див. ко́рінь;

(17) Кро́вна спра́ва – те, що дуже близьке кому-небудь і глибоко хвилює когось.

Підготовка молодої зміни дослідників – наша кровна справа (із журн.);

Ма́йстер своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла) див. ма́йстер;

Ма́рна річ (спра́ва) див. річ¹;

Ма́ти спра́ву (ді́ло) див. ма́ти²;

(18) Мо́кра спра́ва <�Мо́крий вчи́нок> <�Мо́кре ді́ло> – злочин, пов'язаний з убивством або кровопролиттям.

– Еге, – сказав собі бургомістр, – цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський);

Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич);

Мо́кра і суха́ спра́ва.

Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський);

Найти́ спра́ву див. нахо́дити¹;

(19) Не ва́ша (твоя́, його́ і т. ін.) спра́ва <�Не ва́ше (твоє́, його́ і т. ін.) ді́ло> – вас (тебе, його і т. ін.) це не стосується, ви (ти, він і т. ін.) не повинні в втручатися у що-небудь.

– Не треба, товаришу, – ще тихше сказала Спиридонова. – Це не ваша справа... (М. Хвильовий);

– То для чого ж ви тут поставлені, шайтан би вас побрав? Стражники обурено загомоніли. – Це не твоя справа, гяуре! (В. Малик);

Не твоє діло, Самійло! Про це Гапка знає (прислів'я);

[Феноген:] Це не ваше діло, Софія Терентіївно! [Соня:] Як не моє діло? Як ви смієте так казать? (І. Карпенко-Карий);

Обкрути́ти (обла́годити) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву) див. обкру́чувати;

Приши́ти спра́ву див. пришива́ти;

Прома́зати спра́ву див. прома́зувати;

(20) Пропа́ща (ма́рна) спра́ва <�Пропа́ще (ма́рне) ді́ло> – що-небудь безнадійне, приречене на невдачу; даремна річ.

– Їй же богу, я її не пускав! А вже де жінка вмішається, то й пропаще діло (І. Нечуй-Левицький);

– Теплов був, мамо, у вас?.. – Був, щоб намовила тебе подати цариці просьбу про родовий гетьманат; казав, що так буде краще: бо цариця побоїться полковників, і то буде пропаща справа, а от коли ти подаси сам, тобі, мовляв, вона повірить, бо всі Розумовські її родичі, вірні підданці (М. Лазорський);

– Да, Юхиме, діла! Якщо і такі вже, як Євмен, пішли від нас, – пропаща справа (А. Головко);

“Ви брешете”, хотів сказати Юрій, але стримав себе. Все одно марна справа переконувати Дорна (В. Собко);

Тепер пригас [Михайло], змирився з тим, що розсипати бісер перед свиньми – даремне, марне діло (Василь Шевчук);

(21) Серде́чна спра́ва; Серде́чні спра́ви – переживання, настрої, пов'язані з коханням, одруженням і т. ін.

Думали, що й справді він десь нагледів серед публіки Марту, і як не поспішно проходила батарея містом, комбат вважав за можливе вділити “один секунд” для Усманових сердечних справ (О. Гончар);

Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина (С. Чорнобривець);

(22) Спра́ва в то́му (тім), що... – те саме, що Річ у то́му (тім), що... (див. річ¹).

Справа в тому, що на запитання: що легше – чи переклади з далеких мов, чи переклади з мов близьких? – ми відповідаємо: у певному розумінні важчі саме переклади з близьких мов (М. Рильський);

Справа в тому, що Іван Антонович збирався сам скласти карти тих будапештських кварталів, у штурмі яких він брав участь (О. Гончар);

Справа в тому, що в електронних базах даних нагромаджується для використання інформація, до продукування якої так чи інакше причетні всі скарби наукової літератури (із журн.);

(23) Спра́ва життя́ чийого – щось надзвичайно важливе, серйозне для кого-небудь.

Маю робити й робити Те, що належить мені.., Те, про що ми говорим: – Справа мого життя (П. Дорошко);

(24) Спра́ва коро́тка у кого – хто-небудь рішучий, категоричний у прийнятті рішень.

Ну, Хома знав, що зробити [з гуральнею]. В нього справа коротка: – Спалити (М. Коцюбинський);

(25) Спра́ва ля́снула – про невдачу в чому-небудь.

Зовсім уже налагодилися [коноводи] вивести пару добрих коней. Коли тут нечиста нагнала гурт п'яних перезвян, і вся справа ляснула (Б. Грінченко);

Така прекрасна справа, а ляснула через дрібницю (Остап Вишня);

(26) Спра́ва не в то́му (цьо́му і т. ін.) – уживається на позначення того, що чиєсь припущення або твердження не має ніякого зв'язку з висловленим.

Справа ж не в тому, силач він там чи ні, – терпляче пояснював Брянський зміст подвигу (О. Гончар);

– Кажеш, боїшся, щоб у дезертири не попасти. А я й повірила. А справа, виходить, не в цьому. Безсердечний ти! (А. Головко);

(27) Спра́ва па́хне сканда́лом – загрожує неприємність.

Федір знаходить поважні причини уникнути маршу, хоч нога вже загоїлась. Коли до змагань залишається тиждень, Круглов розуміє, що справа пахне скандалом (І. Багмут);

(28) Спра́ва стої́ть (стоя́ла і т. ін.) так; Спра́ви стоя́ть (стоя́ли і т. ін.) так – виражає стан здійснення, виконання, розв'язання і т. ін. чого-небудь.

Щодо мого наміру вступити в монастир, то справа стояла так. Я дуже цікавився життям ченців (як белетрист...) і .. мав намір залишитися на довший час у гірському монастирі Кузьми-Дем'яна, що коло Алушти (М. Коцюбинський);

(29) Спра́ва че́сті – те, що визначає гідність особи, колективу і т. ін.; почесний обов'язок.

Поставив він собі за справу честі Найважчий камінь зразу перенести (С. Крижанівський);

– Що вже сталося, те сталося. Але справа нашої честі – відвернути від вас біду (І. Головченко і О. Мусієнко);

Ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м, рідше усто́рч) див. ста́вити;

Стан справ див. стан³;

(30) Суха́ спра́ва – злочин без убивства.

Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були офіцери з білим духом і найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої й сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський);

(31) У (в) спра́вах (спра́ві):

а) з певною метою, для з'ясування, виконання, здійснення і т. ін. чого-небудь.

Мені треба було їхати в Каховку у справах (із журн.);

Ти мене питала про Пятницького .. Я бачився з ним всього 2 рази, бо він ходить до нас тільки в справах (М. Коцюбинський);

Оксана Кульбака .. їде провідати сина. Вирушаючи в справах на ГЕС, директор прихопив і її, бо це майже по дорозі (О. Гончар);

б) (чого) з приводу розв'язання, здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь.

Дуже мені прикро, що не вдалося умовити Мирного погодитися з Спілкою в справі видання “Повії” й других нових, недрукованих праць (М. Коцюбинський);

(32) У то́му то й спра́ва – уживається для наголошення, підкреслення того, про що йдеться.

Хлюпне урожаєм земля кучерява – Ось що ми можем, зернята малі, Ось яка сила! У тому то й справа, Не забувайте ж землі, ріллі (П. Дорошко);

Чо́рне ді́ло <�Чо́рна спра́ва> див. ді́ло;

(33) Як [іду́ть (йдуть, там і т. ін.)] спра́ви – у якому напрямі розвиваються події, як відбувається, здійснюється і т. ін. що-небудь.

Ну, як же там “Плеяда”, Як справи йдуть у нас? Чи “Музи співодайні” Навідують там вас? (Леся Українка);

Півгодини тому Козаков був посланий на переправу розвідати, як там справи (О. Гончар);

Зустрілося кілька саней з пораненими. Хтось із колони запитав: – Ну, як там [на фронті] справи, братці? (Григорій Тютюнник);

(34) Як стої́ть спра́ва з чим – у якому стані перебуває розв'язання, здійснення і т. ін. чого-небудь.

Я дуже інтересуюся, як стоїть справа з виданням книжок у Видавничій Спілці (М. Коцюбинський).

СПРА́ВА², присл.

З правого боку; протилежне зліва.

В вузьких вуличках, як в коридорі, було безлюдно і сумно. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (М. Коцюбинський);

Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (О. Гончар);

Поліндром – слово чи словосполучення, які можна читати зліва направо й справа наліво (з навч. літ.);

Ввесь ранок сонце світить справа (В. Стус).