гіпотеза

Значення в інших словниках

1. гіпотеза — гіпо́теза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. гіпотеза — 1. Наукове припущення, що висувається для пояснення якого-небудь явища і потребує верифікації. 2. Припущення ймовірності, істинність якого неможливо довести при сучасному стані знань. англ. hypothesis; нім. Hypothese f=, -n; угор. hipotézis; рос. гипотеза. Словник із соціальної роботи
3. гіпотеза — ГІПОТЕЗА – ГІПОТЕТИЧНІСТЬ Гіпотеза. Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом; здогад, припущення: наукова гіпотеза, заперечити гіпотезу. Гіпотетичність, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
4. гіпотеза — (наукова) здогад, припущення; пор. ТЕОРІЯ. Словник синонімів Караванського
5. гіпотеза — [г'іпотеиза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
6. гіпотеза — Гипотеза — hypothesis — Hypothese — наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Особливістю Г. як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності. В гірничій науці Г. застосовується досить часто. Гірничий енциклопедичний словник
7. гіпотеза — -и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. || Будь-яке припущення, здогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. гіпотеза — Здогад, припуск Словник чужослів Павло Штепа
9. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове припущення, що висувається для пояснення якогось явища і потребує теоретичного обґрунтування, дослідної перевірки, щоб стати достовірною науковою теорією. – Я вже читав про такі гіпотези, – мовив Славко. Словник української мови у 20 томах
10. гіпотеза — гіпо́теза (від грец. ϋπόθεσις – основа, припущення) 1. Наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Переносно – будь-яке припущення, здогад. Словник іншомовних слів Мельничука
11. гіпотеза — Думка, прийнята як припущення з метою з'ясування якогось явища, вимагає перевірки (верифікації). Універсальний словник-енциклопедія
12. гіпотеза — ГІПОТЕЗА (від грецьк. υπόδεσιζ — основа, припущення) — спосіб пізнавальної діяльності, побудови ймовірного, проблематичного знання, коли формулюється одна з можливих відповідей на питання, що виникло під час дослідження... Філософський енциклопедичний словник
13. гіпотеза — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
14. гіпотеза — Гіпо́теза, -зи; -тези, -тез (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
15. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. Тепер — з часу появи «Капіталу» — матеріалістичне розуміння історії вже не гіпотеза, а науково доведене положення.. Словник української мови в 11 томах
16. гіпотеза — рос. гипотеза (грец. hipothesis — основа, припущення) — 1. Наукове припущення можливого здійснення певних дій, подій і передбачення їх наслідків. Eкономічна енциклопедія