гіпотеза

рос. гипотеза

(грец. hipothesis — основа, припущення) — 1. Наукове припущення можливого здійснення певних дій, подій і передбачення їх наслідків. 2. У правових відносинах — складова правової норми, що визначає умови, за яких суб'єкти права здійснюють свої права та обов'язки. 3. У комерційній практиці використовується для розробки моделей прогнозування розвитку економічних явищ. 4. Науково передбачуване обґрунтування щодо пояснення, оцінки ймовірного розвитку певних суспіль-но-економічних (політичних) явищ теорії, практики. 5. В економіці-обраний і формалізований засіб наукового пізнання, один із можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена. Є однією з форм розвитку наукового пізнання, засобом переходу від невідомого до відомого, від незнання до знання. Застосовуються як методичні засади вирішення певної конкретної ринкової (підприємницької) проблеми. 6. Переносно — будь-яке припущення, здогад, передбачення.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотеза — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
  2. гіпотеза — [г'іпотеиза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  3. гіпотеза — (англ. hуроthesis) передбачення, що потребує наукового доказу, перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування для того, щоб стати достовірною науковою теорією. Економічний словник
  4. гіпотеза — 1. Наукове припущення, що висувається для пояснення якого-небудь явища і потребує верифікації. 2. Припущення ймовірності, істинність якого неможливо довести при сучасному стані знань. англ. hypothesis; нім. Hypothese f=, -n; угор. hipotézis; рос. гипотеза. Словник із соціальної роботи
  5. гіпотеза — -и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. || Будь-яке припущення, здогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове припущення, що висувається для пояснення якогось явища і потребує теоретичного обґрунтування, дослідної перевірки, щоб стати достовірною науковою теорією. – Я вже читав про такі гіпотези, – мовив Славко. Словник української мови у 20 томах
  7. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. Тепер — з часу появи «Капіталу» — матеріалістичне розуміння історії вже не гіпотеза, а науково доведене положення.. Словник української мови в 11 томах
  8. гіпотеза — (наукова) здогад, припущення; пор. ТЕОРІЯ. Словник синонімів Караванського
  9. гіпотеза — гіпо́теза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. гіпотеза — Здогад, припуск Словник чужослів Павло Штепа
  11. гіпотеза — Гіпо́теза, -зи; -тези, -тез (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. гіпотеза — гіпо́теза (від грец. ϋπόθεσις – основа, припущення) 1. Наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Переносно – будь-яке припущення, здогад. Словник іншомовних слів Мельничука
  13. гіпотеза — Думка, прийнята як припущення з метою з'ясування якогось явища, вимагає перевірки (верифікації). Універсальний словник-енциклопедія
  14. гіпотеза — ГІПОТЕЗА (від грецьк. υπόδεσιζ — основа, припущення) — спосіб пізнавальної діяльності, побудови ймовірного, проблематичного знання, коли формулюється одна з можливих відповідей на питання, що виникло під час дослідження... Філософський енциклопедичний словник
  15. гіпотеза — ГІПОТЕЗА – ГІПОТЕТИЧНІСТЬ Гіпотеза. Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом; здогад, припущення: наукова гіпотеза, заперечити гіпотезу. Гіпотетичність, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
  16. гіпотеза — Гипотеза — hypothesis — Hypothese — наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Особливістю Г. як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності. В гірничій науці Г. застосовується досить часто. Гірничий енциклопедичний словник