гіпотеза

ГІПО́ТЕЗА, и, ж.

Наукове припущення, що висувається для пояснення якогось явища і потребує теоретичного обґрунтування, дослідної перевірки, щоб стати достовірною науковою теорією.

– Я вже читав про такі гіпотези, – мовив Славко. – Наші деякі вчені пишуть, що люди Землі мали інопланетну батьківщину (І. Багряний);

Гіпотеза про наявність у рослин .. біополя підтверджується багатьма експериментами (О. Бердник);

Російські історики М. К. Любавський, А. М. Насонов, О. О. Шахматов та ін. обстоюють гіпотезу, згідно з якою найменуванням “руська земля” охоплювались усі слов'янські племена, що населяли Східну Європу (з наук. літ.);

// Будь-яке припущення, здогад.

– Ви можете будувати собі які хочете гіпотези, але, повторюю, не чекайте від мене відповіді на це питання (Ю. Смолич);

На панелі буржуазія здивовано шепотіла, передаючи з уст в уста сміхотворну гіпотезу: це полонені офіцери... (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

гіпотеза — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
гіпотеза — [г'іпотеиза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
гіпотеза — (англ. hуроthesis) передбачення, що потребує наукового доказу, перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування для того, щоб стати достовірною науковою теорією. Економічний словник
гіпотеза — 1. Наукове припущення, що висувається для пояснення якого-небудь явища і потребує верифікації. 2. Припущення ймовірності, істинність якого неможливо довести при сучасному стані знань. англ. hypothesis; нім. Hypothese f=, -n; угор. hipotézis; рос. гипотеза. Словник із соціальної роботи
гіпотеза — -и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. || Будь-яке припущення, здогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. Тепер — з часу появи «Капіталу» — матеріалістичне розуміння історії вже не гіпотеза, а науково доведене положення.. Словник української мови в 11 томах
гіпотеза — (наукова) здогад, припущення; пор. ТЕОРІЯ. Словник синонімів Караванського
гіпотеза — гіпо́теза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
гіпотеза — Здогад, припуск Словник чужослів Павло Штепа
гіпотеза — Гіпо́теза, -зи; -тези, -тез (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гіпотеза — рос. гипотеза (грец. hipothesis — основа, припущення) — 1. Наукове припущення можливого здійснення певних дій, подій і передбачення їх наслідків. Eкономічна енциклопедія
гіпотеза — гіпо́теза (від грец. ϋπόθεσις – основа, припущення) 1. Наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Переносно – будь-яке припущення, здогад. Словник іншомовних слів Мельничука
гіпотеза — Думка, прийнята як припущення з метою з'ясування якогось явища, вимагає перевірки (верифікації). Універсальний словник-енциклопедія
гіпотеза — ГІПОТЕЗА (від грецьк. υπόδεσιζ — основа, припущення) — спосіб пізнавальної діяльності, побудови ймовірного, проблематичного знання, коли формулюється одна з можливих відповідей на питання, що виникло під час дослідження... Філософський енциклопедичний словник
гіпотеза — ГІПОТЕЗА – ГІПОТЕТИЧНІСТЬ Гіпотеза. Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом; здогад, припущення: наукова гіпотеза, заперечити гіпотезу. Гіпотетичність, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
гіпотеза — Гипотеза — hypothesis — Hypothese — наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Особливістю Г. як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності. В гірничій науці Г. застосовується досить часто. Гірничий енциклопедичний словник