гіпотеза

ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (про щось небажане для мовця). Серце її спочатку перелякалось, а потім в ньому прокинувся радісний здогад, що недарма сьогодні прийшов Дмитро до хутора (М. Стельмах); — Наші б'ють, — радісно подумав Дзюба і одразу ж став перевіряти свою здогадку (Л. Первомайський); Стежачи за вогнем, трактористи й причіпниці висловлювали різні догадки (О. Гончар); Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (А. Головко); Йому дуже хотілося зустрітись з академіком, перевірити власні думки й припущення (В. Собко); Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); — Мені переказали, щоб я Вітю взяла додому, бо в нього підвищена температура. Поки що невелика, але є підозра на свинку (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотеза — гіпо́теза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіпотеза — 1. Наукове припущення, що висувається для пояснення якого-небудь явища і потребує верифікації. 2. Припущення ймовірності, істинність якого неможливо довести при сучасному стані знань. англ. hypothesis; нім. Hypothese f=, -n; угор. hipotézis; рос. гипотеза. Словник із соціальної роботи
  3. гіпотеза — ГІПОТЕЗА – ГІПОТЕТИЧНІСТЬ Гіпотеза. Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом; здогад, припущення: наукова гіпотеза, заперечити гіпотезу. Гіпотетичність, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
  4. гіпотеза — (наукова) здогад, припущення; пор. ТЕОРІЯ. Словник синонімів Караванського
  5. гіпотеза — [г'іпотеиза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  6. гіпотеза — Гипотеза — hypothesis — Hypothese — наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Особливістю Г. як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності. В гірничій науці Г. застосовується досить часто. Гірничий енциклопедичний словник
  7. гіпотеза — -и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. || Будь-яке припущення, здогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. гіпотеза — Здогад, припуск Словник чужослів Павло Штепа
  9. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове припущення, що висувається для пояснення якогось явища і потребує теоретичного обґрунтування, дослідної перевірки, щоб стати достовірною науковою теорією. – Я вже читав про такі гіпотези, – мовив Славко. Словник української мови у 20 томах
  10. гіпотеза — (англ. hуроthesis) передбачення, що потребує наукового доказу, перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування для того, щоб стати достовірною науковою теорією. Економічний словник
  11. гіпотеза — гіпо́теза (від грец. ϋπόθεσις – основа, припущення) 1. Наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Переносно – будь-яке припущення, здогад. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. гіпотеза — Думка, прийнята як припущення з метою з'ясування якогось явища, вимагає перевірки (верифікації). Універсальний словник-енциклопедія
  13. гіпотеза — ГІПОТЕЗА (від грецьк. υπόδεσιζ — основа, припущення) — спосіб пізнавальної діяльності, побудови ймовірного, проблематичного знання, коли формулюється одна з можливих відповідей на питання, що виникло під час дослідження... Філософський енциклопедичний словник
  14. гіпотеза — Гіпо́теза, -зи; -тези, -тез (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. Тепер — з часу появи «Капіталу» — матеріалістичне розуміння історії вже не гіпотеза, а науково доведене положення.. Словник української мови в 11 томах
  16. гіпотеза — рос. гипотеза (грец. hipothesis — основа, припущення) — 1. Наукове припущення можливого здійснення певних дій, подій і передбачення їх наслідків. Eкономічна енциклопедія