гіпотеза

ГІПОТЕЗА (від грецьк. υπόδεσιζ — основа, припущення) — спосіб пізнавальної діяльності, побудови ймовірного, проблематичного знання, коли формулюється одна з можливих відповідей на питання, що виникло під час дослідження; одне з можливих розв'язань проблеми. Г. можуть стосуватися фактів (у судовому слідстві, історичному дослідженні тощо); внутрішньої основи явищ, що не підлягає безпосередньому спостереженню (пояснювальні Г. в теоретичному природознавстві); властивостей абстрактних об'єктів (у математиці). В проблемній ситуації відбувається висунення кількох логічно несумісних між собою Г. Чим більше різноманітних питань розв'язується за допомогою певної Г., тим більшою є її евристична цінність. Доведення якоїсь Г. є одночасно спростуванням конкуруючих Г.; доведення не закінчене, доки теорія дозволяє іще хоч одне конкуруюче припущення. Доведена Г. стає істиною. Абсолютизуючи аспект відносності істини, філософський релятивізм проголошує всі теоретичні знання робочими Г. Насправді існує істотна різниця між вірогідним знанням, де виключаються певні можливості в об'єктивному світі, і Г., яка цих можливостей не виключає.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотеза — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА... Словник синонімів української мови
  2. гіпотеза — [г'іпотеиза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  3. гіпотеза — (англ. hуроthesis) передбачення, що потребує наукового доказу, перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування для того, щоб стати достовірною науковою теорією. Економічний словник
  4. гіпотеза — 1. Наукове припущення, що висувається для пояснення якого-небудь явища і потребує верифікації. 2. Припущення ймовірності, істинність якого неможливо довести при сучасному стані знань. англ. hypothesis; нім. Hypothese f=, -n; угор. hipotézis; рос. гипотеза. Словник із соціальної роботи
  5. гіпотеза — -и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. || Будь-яке припущення, здогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове припущення, що висувається для пояснення якогось явища і потребує теоретичного обґрунтування, дослідної перевірки, щоб стати достовірною науковою теорією. – Я вже читав про такі гіпотези, – мовив Славко. Словник української мови у 20 томах
  7. гіпотеза — ГІПО́ТЕЗА, и, ж. Наукове положення, висновок, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення. Тепер — з часу появи «Капіталу» — матеріалістичне розуміння історії вже не гіпотеза, а науково доведене положення.. Словник української мови в 11 томах
  8. гіпотеза — (наукова) здогад, припущення; пор. ТЕОРІЯ. Словник синонімів Караванського
  9. гіпотеза — гіпо́теза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. гіпотеза — Здогад, припуск Словник чужослів Павло Штепа
  11. гіпотеза — Гіпо́теза, -зи; -тези, -тез (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. гіпотеза — рос. гипотеза (грец. hipothesis — основа, припущення) — 1. Наукове припущення можливого здійснення певних дій, подій і передбачення їх наслідків. Eкономічна енциклопедія
  13. гіпотеза — гіпо́теза (від грец. ϋπόθεσις – основа, припущення) 1. Наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Переносно – будь-яке припущення, здогад. Словник іншомовних слів Мельничука
  14. гіпотеза — Думка, прийнята як припущення з метою з'ясування якогось явища, вимагає перевірки (верифікації). Універсальний словник-енциклопедія
  15. гіпотеза — ГІПОТЕЗА – ГІПОТЕТИЧНІСТЬ Гіпотеза. Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом; здогад, припущення: наукова гіпотеза, заперечити гіпотезу. Гіпотетичність, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
  16. гіпотеза — Гипотеза — hypothesis — Hypothese — наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності. Особливістю Г. як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності. В гірничій науці Г. застосовується досить часто. Гірничий енциклопедичний словник