офіційний

Значення в інших словниках

1. офіційний — офіці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
2. офіційний — Офіці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. офіційний — ОФІЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який запроваджується, регулюється державою, державною установою або службовою особою; державний, урядовий, службовий. Проголошення російської мови офіційною .. є продовженням русифікаторської політики царизму (з газ. Словник української мови у 20 томах
4. офіційний — ОФІЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою особою; урядовий, службовий. Наукові працівники юридичного факультету своїми роботами сприяють удосконаленню.. офіційних положень правового порядку (Наука.. Словник української мови в 11 томах
5. офіційний — ОФІЦІ́ЙНИЙ (який запроваджується, видається урядовою установою або службовою особою), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ. Вона ридала від щастя, що Василь, навіть всупереч отій офіційній похоронній, лишився живий (Я. Баш); Рада.. Словник синонімів української мови
6. офіційний — Урядовий, службовий Словник чужослів Павло Штепа
7. офіційний — офіці́йний (від лат. officium – служба) 1. Урядовий. 2. Службовий. 3. Переносно – формальний, сухий. Словник іншомовних слів Мельничука
8. офіційний — (папір) урядовий, службовий; (голос) холодно-ввічливий, стриманий, діловий, непанібратський; сов. офіціяльний. Словник синонімів Караванського
9. офіційний — -а, -е. 1》 Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою особою; урядовий, службовий. || Який представляє уряд, виражає погляди уряду, урядових установ. || Виданий урядовою установою. Великий тлумачний словник сучасної мови