1. Eкономічна енциклопедія

спеціальність

рос. специальность

відносно вузький вид трудової діяльності, який вимагає певного комплексу теоретичних знань і практичного вміння. С. формується в межах професії як ширшого й сталішого роду трудової діяльності. Кожна професія охоплює, як правило, кілька С. Подальший поділ праці всередині С. веде до появи вузької С. Водночас сучасне високомеханізоване та автоматизоване виробництво викликало необхідність комплексного обслуговування одним спеціалістом цілої системи машин, а значить, появи спеціаліста широкого профілю, який здатний обслуговувати таке виробництво завдяки глибоким знанням основ техніки і технології та вмінню легко переключатися на інші операції при змінах у техніці, технології, організації виробництва тощо. Класичним прикладом спеціалістів широкого профілю є космонавти.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спеціальність — Чим розрізняються у вживанні слова спеціальність, професія, фах? Відтінками значення. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін., в котрій людина працює; основна кваліфікація. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. спеціальність — спеціа́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. спеціальність — Фах, професія, кваліфікація, жм. ремесло. Словник синонімів Караванського
  4. спеціальність — [спеиц'іал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. спеціальність — -ності, ж. 1》 Окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.; сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь. || Основна кваліфікація; професія, фах. || розм. Улюблена справа, заняття, в якому хто-небудь виявляє уміння, хист. 2》 Властивість за знач. спеціальний 2). Спеціальність терміна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спеціальність — СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.; сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь. Потім признався [Адаменко], що його спеціальність – медицина, а в армії був за ветеринарного фельдшера (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. спеціальність — льність 1. Комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності. 2. Окрема відособлена галузь науки, техніки, майстерності, мистецтва тощо. Всяка самостійна професія, основна кваліфікація. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. спеціальність — ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́ розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКА́ЦІЯ (певний рівень, набутий спеціальною підготовкою). Словник синонімів української мови
  9. спеціальність — СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.; сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь. Потім признався [Адаменко], що його спеціальність — медицина, а в армії був за ветеринарного фельдшера (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах