1. Словник іншомовних слів Мельничука

комутація

комута́ція

(від лат. commutatio – зміна)

1. За феодалізму заміна панщини і натурального оброку експлуатованих селян грошовою рентою, що відбувалася в результаті і в міру проникнення товарно-грошових відносин у село.

2. Перемикання електричних кіл та їхніх частин; зміна напряму струму в цих колах (зміна полюсів).

3. Система електричних з’єднань на електричних, телефонних та інших станціях і підстанціях.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комутація — комута́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. комутація — I -ї, ж., іст. Процес заміни натурального оброку та панщини феодальною грошовою рентою, обумовлений розвитком товарно-грошових відносин. II -ї, ж., спец. 1》 Перемикання електричних кіл та їхніх частин; зміна напрямку струму в цих колах (зміна полюсів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комутація — КОМУТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Зміна напряму струму в секціях обмотки якоря колекторної електричної машини. Комутація в машинах постійного струму ґрунтується на особливостях магнітного поля індукційних котушок (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. комутація — КОМУТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Процес зміни напряму струму в секціях обмотки якоря колекторної електричної машини. Останніми пішли Журавльов і Гук. Вони трохи забарились, обговорюючи систему комутації (Гур., Життя.., 1954, 34). Словник української мови в 11 томах