комутація

Значення в інших словниках

1. комутація — I -ї, ж., іст. Процес заміни натурального оброку та панщини феодальною грошовою рентою, обумовлений розвитком товарно-грошових відносин. II -ї, ж., спец. 1》 Перемикання електричних кіл та їхніх частин; зміна напрямку струму в цих колах (зміна полюсів). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. комутація — КОМУТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Зміна напряму струму в секціях обмотки якоря колекторної електричної машини. Комутація в машинах постійного струму ґрунтується на особливостях магнітного поля індукційних котушок (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
3. комутація — комута́ція (від лат. commutatio – зміна) 1. За феодалізму заміна панщини і натурального оброку експлуатованих селян грошовою рентою, що відбувалася в результаті і в міру проникнення товарно-грошових відносин у село. Словник іншомовних слів Мельничука
4. комутація — КОМУТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Процес зміни напряму струму в секціях обмотки якоря колекторної електричної машини. Останніми пішли Журавльов і Гук. Вони трохи забарились, обговорюючи систему комутації (Гур., Життя.., 1954, 34). Словник української мови в 11 томах