марабут
марабу́т, мурабі́т
(франц. marabout, від араб. мурабіт – житель рибату)
член мусульманського в ійськово-релігійного ордену дервішів у Північній Африці, що жили в рибатах (укріплених населених пунктах; звідси й назва).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марабут — марабу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- марабут — -а, ч. Член мусульманського військово-релігійного ордену дервішів у Північній Африці, що жили в рибатах (укріплених населених пунктах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- марабут — МАРАБУ́Т, МАРАБІ́Т, а, ч., іст. Член мусульманського ордену дервішів у Північній Африці, що жили в укріплених населених пунктах-рибатах. Дали йому марабути ще в пустелі цей порошок із якихось порхавок. Щоб він рану присипав, коли його ящір черконув пазуром по литці (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах