марабут

марабу́т, мурабі́т

(франц. marabout, від араб. мурабіт – житель рибату)

член мусульманського в ійськово-релігійного ордену дервішів у Північній Африці, що жили в рибатах (укріплених населених пунктах; звідси й назва).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марабут — марабу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. марабут — -а, ч. Член мусульманського військово-релігійного ордену дервішів у Північній Африці, що жили в рибатах (укріплених населених пунктах). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марабут — МАРАБУ́Т, МАРАБІ́Т, а, ч., іст. Член мусульманського ордену дервішів у Північній Африці, що жили в укріплених населених пунктах-рибатах. Дали йому марабути ще в пустелі цей порошок із якихось порхавок. Щоб він рану присипав, коли його ящір черконув пазуром по литці (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах