реалізм
реалі́зм
(лат. realis – суттєвий, дійсний, від res – річ)
1. філософ. Об’єктивно-ідеалістичний напрям у середньовічній схоластиці, який на противагу номіналізмові вважав, що загальні поняття (універсали) є реальними духовними сутностями, які становлять субстанцію речей.
2. Термін, яким позначали своє вчення деякі матеріалісти, зокрема природодослідники.
3. Наївний Р. – стихійне світосприймання людини, яке формується на основі безпосереднього життєвого досвіду.
4. Творчий метод літератури й мистецтва, що полягає в правдивому історично конкретному і об’єктивному відтворенні дійсності.
5. Критичний Р. – правдиве відображення дійсності в літературі й мистецтві. Характерні риси – демократизм і народність, глибокий інтерес до соціальних проблем. Соціалістичний Р. – якісно новий, вищий етап у розвитку Р., основними принципами якого є правдиве, історично конкретне зображення дійсності в її революційному розвитку. Визначальна риса соціалістичного Р. – комуністична партійність, яка є найглибшим виявом народності літератури й мистецтва.
Значення в інших словниках
- реалізм — реалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- реалізм — [реиал’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
- реалізм — -у, ч. 1》 Основний метод художнього пізнання і правдивого відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі й мистецтві, представники якого застосовують цей метод. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реалізм — РЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у літературі та мистецтві, який має на меті правдиве відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах. Словник української мови у 20 томах
- реалізм — I 1 філософський погляд, згідно з яким інтелект пізнає буття, що існує незалежно від нього і так само ним створене (р. епістемологічний); існування буття незалежно від інтелекту, що пізнає його (р. метафізичний); протилежність ідеалізму; 2. одна з гол. Універсальний словник-енциклопедія
- реалізм — РЕАЛІЗМ (лат. realis — суттєвий, дійсний) — філософське вчення, згідно з яким загальне має статус об'єктивного існування, передує одиничним предметам і незалежне від них. В середньовічній думці... Філософський енциклопедичний словник
- реалізм — Реалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реалізм — РЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Основний метод художнього пізнання і правдивого відображення об’єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі і мистецтві, представники якого застосовують цей метод. Словник української мови в 11 томах