реалізм
РЕАЛІ́ЗМ, у, ч.
1. Напрям у літературі та мистецтві, який має на меті правдиве відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах.
Все ще зберігаючи певні елементи романтизму, зокрема зосередженість на житті селян, український реалізм нарешті сягнув за межі етнографічності, розпочавши дослідження соціальних і психологічних проблем. Одним із перших письменників-реалістів був Іван Нечуй-Левицький (з навч. літ.);
Увага до предметного світу і його соковите живописання – прикметна риса перших зразків так званого раннього реалізму, літератури народною мовою (з наук. літ.);
Реалізм творчості Панаса Мирного.
2. Уміння і здатність правильно враховувати й творчо оцінювати об'єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін.
Політичний реалізм.
3. Об'єктивно-ідеалістичний напрям у середньовічній схоластичній філософії, представники якого на протилежність номіналістам вважали, що загальні поняття (універсалії) існують реально, незалежно від речей, передують речам.
△ (1) Крити́чний реалі́зм – художній метод, який полягає в глибоко правдивому відображенні життя й розкритті суперечностей суспільної дійсності.
Критичний реалізм і його видатні представники глибоко, чесно і правдиво зображали минуле життя (А. Малишко);
(2) Наї́вний реалі́зм – стихійно-матеріалістичний світогляд людини, який формується на основі безпосереднього життєвого досвіду.
Значення в інших словниках
- реалізм — реалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- реалізм — [реиал’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
- реалізм — -у, ч. 1》 Основний метод художнього пізнання і правдивого відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі й мистецтві, представники якого застосовують цей метод. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реалізм — реалі́зм (лат. realis – суттєвий, дійсний, від res – річ) 1. філософ. Об’єктивно-ідеалістичний напрям у середньовічній схоластиці, який на противагу номіналізмові вважав, що загальні поняття (універсали) є реальними духовними сутностями... Словник іншомовних слів Мельничука
- реалізм — I 1 філософський погляд, згідно з яким інтелект пізнає буття, що існує незалежно від нього і так само ним створене (р. епістемологічний); існування буття незалежно від інтелекту, що пізнає його (р. метафізичний); протилежність ідеалізму; 2. одна з гол. Універсальний словник-енциклопедія
- реалізм — РЕАЛІЗМ (лат. realis — суттєвий, дійсний) — філософське вчення, згідно з яким загальне має статус об'єктивного існування, передує одиничним предметам і незалежне від них. В середньовічній думці... Філософський енциклопедичний словник
- реалізм — Реалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реалізм — РЕАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Основний метод художнього пізнання і правдивого відображення об’єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі і мистецтві, представники якого застосовують цей метод. Словник української мови в 11 томах