1. Словник іншомовних слів Мельничука

романтизм

романти́зм

(франц. romantisme)

1. Ідейно-художній напрям у літературі, мистецтві і гуманітарних науках європейських країн у кінці 18 – на початку 19 ст. У Р. поєднувалися реакційні (ідеалізація минулого) і прогресивні (заклики до оновлення суспільного життя) елементи;

¤ революційний Р. входить до соціалістичного реалізму як його складова частина.

2. Мрійливість, героїка, близькість до ідеалу; світовідчування, пронизане ідеалізацією дійсності.

3. В ідеалістичній філософії, науці – суб’єктивізм, відірваність від життя, абстрактність.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтизм — романти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. романтизм — РОМАНТИЗМ – РОМАНТИКА – РОМАНТИЧНІСТЬ Романтизм, -у. 1. Напрям у літературі та мистецтві початку XIX ст.: німецький романтизм, романтизм Байрона. Літературне слововживання
  3. романтизм — Розглянувши концептуальну структуру романтичного мислення та його історичних джерел у широкому контексті... Енциклопедія політичної думки
  4. романтизм — [романтизм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. романтизм — -у, ч. 1》 Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці 18 – на початку 19 ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник у кінці XVIII – на початку XIX ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Словник української мови у 20 томах
  7. романтизм — Ідейний, літературний та мистецький напрямок, що панував у Європі з 90-х XVIII ст. до середини XIX ст. і сформувався в атмосфері визвольних рухів, які продовжували традиції франц. революції 1789-99; гол. Універсальний словник-енциклопедія
  8. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ (художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини; умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю), РОМА́НТИКА. Словник синонімів української мови
  9. романтизм — Романти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник у кінці XVIII — на початку XIX ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Словник української мови в 11 томах