романтизм

Ідейний, літературний та мистецький напрямок, що панував у Європі з 90-х XVIII ст. до середини XIX ст. і сформувався в атмосфері визвольних рухів, які продовжували традиції франц. революції 1789-99; гол. риси: переоцінка основ світобачення, закладених Просвітництвом, протест проти закостенілих норм (суспільних, етичних, естетичних), розквіт індивідуалізму, визнання переваги духу над матерією, почуття над розумом, сприйняття природи як живої й чутливої цілісності, народження нового історичного мислення (історизм), універсалістичне трактування історії, підкреслення своєрідності ситуації та історичної місії окремих народів (месіанство), звернення до фольклору, захоплення сх. культурою, пошуки натхнення у т.зв. таємних науках, уславлення фантазії, генія, натхнення, інтуїції, експресії. У літературі протиставлення класичним нормам, свобода стилю й композиції, захоплення відкритими формами, використання яскравих засобів експресії, ефектів трагізму та фантастики, відведення поетові ролі духовного провідника та національного пророка; розвиток балади, роману (історичного, психологічного, фантастичного, у віршах), новели, поетичної та філософської драми; розвиток ідей Бурі й натиску (Sturm und Drang), особливо у творчості Й.В. Ґете, Ф. Шіллера; гол. представники: Дж. Байрон, В. Скотт, Е.А. По, В. Гюґо, А. де Мюссе, О. Пушкін, М. Лермонтов, Е.Т.А. Гоффманн, Г. Гайне; в укр. літературі найвидатніший представник Т. Шевченко, також А. Метлинський, Л. Боровиковський, М. Шашкевич. В музиці виникнення національних шкіл; розвиток вокальної лірики й інструментальної мініатюри, симфонічних форм та опери; гол. представники: Ф. Шуберт, К.М. Вебер, Ф. Мендельсон-Бартольді, Р. Шуман, Е. Берліоз, Ф. Шопен; у 2-й полов. XIX ст. напрямок неоромантизму; виникнення симфонічної поеми (Ф. Ліст, Р. Штраус), музичної драми (Р. Ваґнер), розвиток симфонії (А. Брукнер, Ґ. Малер). Мистецтво р. характеризується індивідуалізмом, творчою свободою, історизмом, експресією та колоритністю; найвидатніші художники: Е. Делакруа, В. Тернер, Ф. Ґойя.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтизм — романти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. романтизм — РОМАНТИЗМ – РОМАНТИКА – РОМАНТИЧНІСТЬ Романтизм, -у. 1. Напрям у літературі та мистецтві початку XIX ст.: німецький романтизм, романтизм Байрона. Літературне слововживання
  3. романтизм — Розглянувши концептуальну структуру романтичного мислення та його історичних джерел у широкому контексті... Енциклопедія політичної думки
  4. романтизм — [романтизм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. романтизм — -у, ч. 1》 Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці 18 – на початку 19 ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник у кінці XVIII – на початку XIX ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Словник української мови у 20 томах
  7. романтизм — романти́зм (франц. romantisme) 1. Ідейно-художній напрям у літературі, мистецтві і гуманітарних науках європейських країн у кінці 18 – на початку 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ (художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини; умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю), РОМА́НТИКА. Словник синонімів української мови
  9. романтизм — Романти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник у кінці XVIII — на початку XIX ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Словник української мови в 11 томах