1. Літературне слововживання

романтизм

РОМАНТИЗМ – РОМАНТИКА – РОМАНТИЧНІСТЬ

Романтизм, -у. 1. Напрям у літературі та мистецтві початку XIX ст.: німецький романтизм, романтизм Байрона. 2. Художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини: Романтизм в українській літературі в час, коли Шевченко писав свою першу баладу, тільки народжувався (І.Кириленко). 3. Умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю; емоційно-піднесене ставлення до чогось. Для поривчастого й романтичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного. Романтизм згодом вивіявся би, і зостався б лише розум та його поезія (Г.Хоткевич).

Романтика. 1. Те, що створює емоційно-піднесене ставлення до чогось: романтика подорожей, революційна романтика. В цім чарівнім убранні, що нагадувало українську романтику жіночих убрань, стояла красуня (О.Досвітній); Скільки ласки, мовчання й спокою Розлили степові небеса! Ці воли із ходою м’якою – і романтика степу й краса (Т.Масенко). 2. Те саме, що романтизм 3. Я, підскакуючи, ходив по місту, дивувався на море й забивав голову різною романтикою (Ю.Яновський).

Романтичність, -ності, ор. -ністю. Властивість романтичного – сповненого романтики, пройнятого романтикою, романтизмом: піднесена романтичність, романтичність натури, романтичність повісті.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтизм — романти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. романтизм — Розглянувши концептуальну структуру романтичного мислення та його історичних джерел у широкому контексті... Енциклопедія політичної думки
  3. романтизм — [романтизм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. романтизм — -у, ч. 1》 Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці 18 – на початку 19 ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник у кінці XVIII – на початку XIX ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Словник української мови у 20 томах
  6. романтизм — романти́зм (франц. romantisme) 1. Ідейно-художній напрям у літературі, мистецтві і гуманітарних науках європейських країн у кінці 18 – на початку 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. романтизм — Ідейний, літературний та мистецький напрямок, що панував у Європі з 90-х XVIII ст. до середини XIX ст. і сформувався в атмосфері визвольних рухів, які продовжували традиції франц. революції 1789-99; гол. Універсальний словник-енциклопедія
  8. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ (художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини; умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю), РОМА́НТИКА. Словник синонімів української мови
  9. романтизм — Романти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. романтизм — РОМАНТИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник у кінці XVIII — на початку XIX ст.; його представники боролися проти канонів класицизму... Словник української мови в 11 томах