1. Словник іншомовних слів Мельничука

форма

фо́рма

(від лат. forma – зовнішність, устрій)

1. Зовнішній вигляд, обрис предмета.

2. філософ. Всякий зовнішній вираз якого-небудь змісту.

3. Ф. вартості – вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах.

4. Ф. музична – сукупність музично-виразних засобів (мелодія, ритм, гармонія тощо).

5. мовозн. Видозміна того самого слова.

6. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр., Ф. правління).

7. Однотипний одяг, встановлений для певної категорії осіб (напр., військова Ф.)

8. Пристрій, в який заливають розплавлений метал або інший матеріал, що твердіє при остиганні й зберігає обриси цього пристрою (ливарна Ф.)

9. Зразок, за яким виробляють подібні предмети або узагальнюють дані.

10. В алгебрі – однорідний многочлен від кількох змінних; у геометрії – будь-який з елементів простору, тобто точка, лінія, площина, фігура, а також сполучення їх.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форма — (для виготовлення чогось) штамп; (вказівка на вигляд іншого предмета) кшталт; (спеціальний одяг для певного фаху людей) однострій, уніформа. Словник синонімів Полюги
  2. форма — фо́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. форма — (чого) обриси, контури, конфігурація; (офіційних паперів) анкета, бланк; (взаємин) тип, структура, спосіб; (публіцистична) жанр; (хвороби) різновид; (військова) однострій, уніформа; (слова) ЛІНҐ. Словник синонімів Караванського
  4. форма — [форма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Рідини набувають форму посудини, оскільки вони текучі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. форма — Рід людський зійшов на форми. Раніше люди були кращими. Нарікання на людську черствість. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. форма — -и, ж. 1》 Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2》 Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. форма — втрача́ти / втра́тити фо́рму. Переставати бути здатним найкраще виявляти сили, вміння, здібності і т. ін. — Спортом, спортом треба займатись,— одразу ж зауважив професор. Фразеологічний словник української мови
  9. форма — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення... Словник синонімів української мови
  10. форма — Фо́рма, -ми; фо́рми, форм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі, безперестанку зміняючи фантастичні форми (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. форма — рос. форма 1. Зовнішній вигляд, обрис чогось. 2. Зовнішній вираз певного змісту. 3. Вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр.. форма управління, форма оплати. обміну). Eкономічна енциклопедія