1. Фразеологічний словник української мови

форма

втрача́ти / втра́тити фо́рму. Переставати бути здатним найкраще виявляти сили, вміння, здібності і т. ін. — Спортом, спортом треба займатись,— одразу ж зауважив професор.— Передчасно втрачаєте форму, ще дівчата подумають, що лінтюх (ледащо), а ви ж трудяга, я певен (О. Гончар).

вхо́дити / ввійти́ в фо́рму. Набувати такого стану, в якому повністю можна виявити свої сили, здібності, уміння. Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму — і раптом така смерть (І. Драч).

для фо́рми. Щоб забезпечити лише формальний бік справи, створити потрібне враження; удавано. З такою владою, яку ми маємо в особі Гната, люди не погоджуються. Сесії проводить для форми, грубіянить, ображає людей, одним словом, хазяйнує, як хоче (Григорій Тютюнник); // Заради пристойності, порядку. Од того часу Онися Степанівна тільки для форми інколи просила в батюшки дозволу брати наймитів для своєї роботи (І. Нечуй-Левицький).

по (всій) фо́рмі. Дотримуючись певних правил, вимог, настанов; як належить. (Вареник:) Що ми, діти, — чи як, щоб у хаток гратись? Ми з тобою написали всі бумаги, як слідує (потрібно) по формі (М. Кропивницький); Потім Брянський покликав Сагайду і той підбіг, гупаючи важкими чобітьми. Він теж сьогодні був увесь чепурний, святковий, тугий і відрапортував урочисто по всій формі (О. Гончар).

у по́вній фо́рмі. У доброму фізичному стані, з належним комплектуванням, оснащеністю тощо (про армійський, міліцейський і т. ін. підрозділ, групу людей). Полк був у повній формі (Ю. Яновський).

у фо́рмі якій. У такому фізичному або духовному стані, коли можна найповніше виявити свої сили, уміння, здібності і т. ін. (про людину). — Інна в чудесній формі. Я позавчора бачив, як вона веслувала (В. Собко); Зітхнувши, він підвівся .. — Не в формі наш патрон, — сказав Хома (Н. Рибак); Певно, не треба доводити, якою злагодженою, чіткою має бути робота міського транспорту, щоб доставити всіх, хто користується його послугами, до робочих місць вчасно і, як то мовиться, в хорошій формі (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форма — (для виготовлення чогось) штамп; (вказівка на вигляд іншого предмета) кшталт; (спеціальний одяг для певного фаху людей) однострій, уніформа. Словник синонімів Полюги
  2. форма — фо́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. форма — (чого) обриси, контури, конфігурація; (офіційних паперів) анкета, бланк; (взаємин) тип, структура, спосіб; (публіцистична) жанр; (хвороби) різновид; (військова) однострій, уніформа; (слова) ЛІНҐ. Словник синонімів Караванського
  4. форма — [форма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Рідини набувають форму посудини, оскільки вони текучі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. форма — Рід людський зійшов на форми. Раніше люди були кращими. Нарікання на людську черствість. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. форма — -и, ж. 1》 Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2》 Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. форма — фо́рма (від лат. forma – зовнішність, устрій) 1. Зовнішній вигляд, обрис предмета. 2. філософ. Всякий зовнішній вираз якого-небудь змісту. 3. Ф. вартості – вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. форма — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення... Словник синонімів української мови
  10. форма — Фо́рма, -ми; фо́рми, форм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі, безперестанку зміняючи фантастичні форми (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. форма — рос. форма 1. Зовнішній вигляд, обрис чогось. 2. Зовнішній вираз певного змісту. 3. Вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр.. форма управління, форма оплати. обміну). Eкономічна енциклопедія