форма

Рід людський зійшов на форми.

Раніше люди були кращими. Нарікання на людську черствість.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форма — (для виготовлення чогось) штамп; (вказівка на вигляд іншого предмета) кшталт; (спеціальний одяг для певного фаху людей) однострій, уніформа. Словник синонімів Полюги
  2. форма — фо́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. форма — (чого) обриси, контури, конфігурація; (офіційних паперів) анкета, бланк; (взаємин) тип, структура, спосіб; (публіцистична) жанр; (хвороби) різновид; (військова) однострій, уніформа; (слова) ЛІНҐ. Словник синонімів Караванського
  4. форма — [форма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Рідини набувають форму посудини, оскільки вони текучі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. форма — -и, ж. 1》 Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2》 Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. форма — фо́рма (від лат. forma – зовнішність, устрій) 1. Зовнішній вигляд, обрис предмета. 2. філософ. Всякий зовнішній вираз якого-небудь змісту. 3. Ф. вартості – вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. форма — втрача́ти / втра́тити фо́рму. Переставати бути здатним найкраще виявляти сили, вміння, здібності і т. ін. — Спортом, спортом треба займатись,— одразу ж зауважив професор. Фразеологічний словник української мови
  9. форма — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення... Словник синонімів української мови
  10. форма — Фо́рма, -ми; фо́рми, форм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі, безперестанку зміняючи фантастичні форми (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. форма — рос. форма 1. Зовнішній вигляд, обрис чогось. 2. Зовнішній вираз певного змісту. 3. Вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр.. форма управління, форма оплати. обміну). Eкономічна енциклопедія