форма

ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення, що видається з певною метою за дійсне). — Німці, створивши видимість наступу на стиках, рвонули танками через наш голий лівий фланг на Саки і Євпаторію (В. Кучер); Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (О. Гончар); — З такою владою, яку ми маємо в особі Гната, люди не погоджуються. Сесії проводить для форми, грубіянить, ображає людей, одним словом, хазяйнує, як хоче (Григорій Тютюнник); Люда почала його навіть побоюватись. Хтозна, що за людина слюсар з депо. Це ще не все. Це може бути тільки вивіска. А нутро його хіба взнаєш скоро? (О. Донченко); Чекай, чекай, старий йолопе, та то щось на те заноситься, що вся ота затія з легальною газетою була лише ширмою для інших їхніх цілей (Ірина Вільде); Створювати фікцію.

ФО́РМА (зовнішній вигляд предмета, зумовлений його обрисами), КШТАЛТ, ФІГУ́РА рідше, ШТАЛТ заст.; КОНФІГУРА́ЦІЯ спец. (перев. деталей, механізмів тощо). Зростали плоди дивовижних форм, прекрасних, щедрих в своїй різноманітності (О. Довженко); Головка зрослася, тільки прийняла якийсь чудовий кшталт: високо-високо угору тяглася (Панас Мирний); Виверження космічної сили може.. стати початком тривалого періоду вулканізму, пов'язаного з процесом перебудови фігури планети (з журналу); Своїм походженням, конфігурацією.. дюни завдячують панівним вітрам, які тривалий час дмуть в одному напрямку (з журналу).

ФО́РМА (для виготовлення чого-небудь); ШТАМП (перев. для серійного виготовлення дрібних предметів, деталей); ФІРМА́К діал. (дерев'яна). Уявіть собі, з якою силою тисне розтоплений, рідкий метал на форму, зроблену з піску і глини (В. Собко); В похованні знайдено досить великий набір різних штампів для виготовлення прикрас (з журналу); Технікою заглибленої різьби гуцульські різьбярі виготовляли і форми для сира — фірмаки (з журналу).

ФО́РМА (спеціальний одяг для військовиків, учнів, студентів тощо), УНІФО́РМА, ОДНОСТРІ́Й. Зайшов розсильний у формі поштового відомства, подав телеграму (М. Олійник); Страшенно важко сидіти в сукнянім віцмундирі, з тісним крохмальним комірцем, але.. при виконанні службових обов'язків належить бути одягненим за встановленою уніформою (З. Тулуб); Віра крадькома озирнула його юнгштурмівський однострій (С. Журахович).

ФОРМА́ЛЬНІСТЬ (виконання якого-небудь неістотного правила), ФО́РМА, ПРОФО́РМА. — Хай кожен з вас усвідомить значення хвилини в нашій роботі й навчанні і зрозуміє, що швидкість виконання команди — це не проста формальність (І. Багмут); Од того часу Онися Степанівна тільки для форми інколи просила в батюшки дозволу брати наймитів для своєї роботи (І. Нечуй-Левицький); — Усю проформу додержано! (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форма — (для виготовлення чогось) штамп; (вказівка на вигляд іншого предмета) кшталт; (спеціальний одяг для певного фаху людей) однострій, уніформа. Словник синонімів Полюги
  2. форма — фо́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. форма — (чого) обриси, контури, конфігурація; (офіційних паперів) анкета, бланк; (взаємин) тип, структура, спосіб; (публіцистична) жанр; (хвороби) різновид; (військова) однострій, уніформа; (слова) ЛІНҐ. Словник синонімів Караванського
  4. форма — [форма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Рідини набувають форму посудини, оскільки вони текучі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. форма — Рід людський зійшов на форми. Раніше люди були кращими. Нарікання на людську черствість. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. форма — -и, ж. 1》 Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2》 Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. форма — фо́рма (від лат. forma – зовнішність, устрій) 1. Зовнішній вигляд, обрис предмета. 2. філософ. Всякий зовнішній вираз якого-небудь змісту. 3. Ф. вартості – вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. форма — втрача́ти / втра́тити фо́рму. Переставати бути здатним найкраще виявляти сили, вміння, здібності і т. ін. — Спортом, спортом треба займатись,— одразу ж зауважив професор. Фразеологічний словник української мови
  10. форма — Фо́рма, -ми; фо́рми, форм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. форма — ФО́РМА, и, ж. 1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі, безперестанку зміняючи фантастичні форми (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. форма — рос. форма 1. Зовнішній вигляд, обрис чогось. 2. Зовнішній вираз певного змісту. 3. Вираз вартості одного товару в іншому або інших товарах. 4. Вид, устрій, тип, структура чогось (напр.. форма управління, форма оплати. обміну). Eкономічна енциклопедія