форма

ФО́РМА, и, ж.

1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд.

Рідини набувають форму посудини, оскільки вони текучі (з навч. літ.);

Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі, безперестанку зміняючи фантастичні форми (М. Коцюбинський);

Посуд, в якому у великі свята подавали страви гостям, вражав красою своїх форм (О. Донченко);

Вона [юрта] була велика, простора і мала форму правильного восьмикутника (З. Тулуб);

Узяв [Юра] клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно у формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Ю. Смолич);

Містечко розташувалось у балці форми кривулястого рогу і, мабуть, тому й прибрало назву “Кривий Ріг” (Олесь Досвітній);

// мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури.

Довгобразе, повне лице її [Сусани Уласівни] не розплилося, до старості додержало свої делікатні форми (І. Нечуй-Левицький);

Одіж на ній лиш підкреслює довершеність жіночих форм (Ю. Яновський);

Він чує, як скриплять ворота, подвір'ям проходить якась тінь, ось вона підвелась на перелазі, і підполковник пізнає виразно округлі форми Бараболі (М. Стельмах).

2. Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду.

Розповідали, що він [професор] показував теслі, як тримати сокиру, а маляреві – пензель. Як зробити краще форму для пап'є-маше й як швидше вийняти звідти масу застиглого картону (Ю. Яновський);

У високій полив'яній мисці лежав накраяний чорний хліб, печений у формах (В. Кучер);

// У ливарній справі – пристосування, куди виливають розплавлений метал, який зберігає після затвердіння обриси цього пристосування.

Тепер розтоплену сталь повезуть у сталеливарний цех, знову піднімуть ківш краном, розіллють метал у форми, і стане він станинами блюмінгів чи валками для прокатки (В. Собко).

3. полігр., заст. Поверхня з рельєфним зображенням для друкування; друкарський набір, уміщений у раму.

Новий шрифт (з пластмаси) стійкий у набірній формі, добре приймає і передає на папір фарбу (з наук.-попул. літ.).

4. Тип, будова, спосіб організації чого-небудь; зовнішній вияв якого-небудь явища, пов'язаний із його сутністю, змістом.

Коли перше, за панщини, експлуатація селянина була в стадії, так сказати, “натурального” хижацтва, то при зрості капіталізму вона приймає форми гострої, смертельної боротьби (М. Коцюбинський);

Форма організації влади;

// лог. Структура, спосіб побудови думки.

Логічна форма;

Силогічна форма.

5. філос. Спосіб існування змісту, його організація і зовнішній вираз.

Діалектика вчить, що дійсність існує лише у формі руху. Руху як у просторі, так і в часі (з публіц. літ.);

Перекласти термін з однієї мови на іншу – не важко, це, власне, питання форми, а не змісту (з навч. літ.);

Пестливим формам імен-прізвиськ протистоять імена згрублі (з наук. літ.);

Єдність форми і змісту.

6. Видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи.

Ще на новий рік наше з ним побратимство не було вже пустою формою, а потім ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка);

Штамп – це заздалегідь виготовлена форма вияву того чи іншого почуття, форма, яка копіює тільки зовнішній бік прояву почуття (з мемуарної літ.).

7. Певна система художніх засобів як спосіб вираження змісту творів літератури й мистецтва.

Франко явився новатором у галицькій літературі. Не тільки в формі, в літературній манері, а і в своїх відносинах до фактів життя (М. Коцюбинський);

Музична форма – то не лише зовнішня оболонка твору, де ми розрізняємо окремі музичні мотиви, фрази, речення, каденції, модуляційні зміни і т. ін., – то самий твір, у якому живе душа художника, його творча думка, для котрої він знайшов відповідне реальне виявлення (з навч. літ.);

// Сукупність прийомів, елементів техніки виконання, які використовуються при створенні мистецького твору.

Метод пізнання один, а форми зображення світу, людей, взаємовідносин – різні; художні засоби, фарби і лінії письма – різні (А. Малишко);

Завжди писав [Дмитро] тільки правду. Передаючи думку малюнка, старанно опрацьовував форму (В. Козаченко);

Новаторство й традиціоналізм у фарби йдуть на протязі віків поруч, як два могутні чинники в розвитку поезії і музики, і мистецтва взагалі (М. Рильський);

// Вид побудови, організації літературного, музичного твору.

Цікавою формою написано цей твір: кінець першої строфи в ньому є в той же час і початком строфи другої, кінець третьої – початком четвертої і т. д. (із журн.);

Форма поезії Грабовського різноманітна. Він уживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін (з наук. літ.);

Звичайно, форма ця нова для мене. Октавами поем я не писав (В. Сосюра);

// Вид, жанр, різновид творів літератури й мистецтва.

Жалувала [Галя], чому я не вмію виразити того всього в публіцистичній формі (Леся Українка);

Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори – це короткі оповідання (М. Коцюбинський);

Шкільна драма як форма музично-сценічної вистави не була сугубо місцевим, українським явищем (з наук. літ.);

Оперні форми, як і всі інші мистецькі форми, не є чимось раз назавжди даним, непорушним, застиглим (з наук. літ.).

8. Спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії.

А щоб обдурювання освіченої й поважної віком людини набрало більш прихованої форми, на той випадок, коли б воєвода розкусив лукавство, – існував Пацєй (Іван Ле);

// Спосіб, характер викладу думки, пропозиції, повідомлення і т. ін.

– Се діло .. делікатне, і я не знаю, в якій би формі вам сказати його (І. Франко);

Про сі критичні роки мама сьогодні вже натякнула раз, хоч іще досить делікатно, в формі поздоровлення: “Поздоровляю тебе, Надічко! от ти вже й повнолітня, – бажаю ж тобі якнайскоріше певного щастя” (Леся Українка);

У формі, доступній широким колам читачів, він [Галілей] пропагував учення Коперника (з навч. літ.);

Повернувшись із відрядження, я запропонував в усній формі керівництву Українфільму визрілий в моїй уяві сценарій про наших героїв в Арктиці на матеріалі трагедії Нобіле і загибелі Р. Амундсена (О. Довженко);

// Протікання, характер захворювання (інтенсивність, особливості перебігу і т. ін.).

Та чи інша заразна хвороба проходить у більшості людей приблизно однаково або, як кажуть, у типовій формі (з навч. літ.);

Розвиток хірургічної допомоги в лікарнях з кожним роком все більше впливав на склад хворих, приводячи до зростання питомої ваги хворих з гострими формами захворювань (з наук. літ.);

Слід пам'ятати, що грип – підступна хвороба, тому навіть при легких формах перші три-чотири дні слід обов'язково перебувати в ліжку (з газ.).

9. Суворо встановлений порядок у будь-якій справі.

[Дяк:] Як я давно служив ще в громадськім суді, То звик усяку форму поважати (В. Самійленко);

Вона перевіряла особовий склад на знамениту “Форму 20”, нещадно ганяла неохайних за немиті руки, за нестрижені чуби, за брудні казанки (О. Гончар);

// Встановлений зразок чого-небудь (заповнення якогось документа, словесного звертання, носіння одягу і т. ін.).

Позаду, на певній відстані, йшло кілька наближених, а поряд, теж трохи позаду, царя супроводив одягнутий за формою старий гладкий міністр землеробства і державного майна (О. Довженко);

Форма протоколу;

Форма бюлетеня;

// Діловий, офіційний папір, заповнений за певним зразком.;

// перев. мн. Прийняті норми поведінки, манер, звертання тощо.

– Досі вважав я тата чоловіком, який ніколи не забуває про форми товариської чемності (І. Франко);

Природа людини завжди прагне більшого, замість щоденних, одноманітних форм поводження, набору слів (Іван Ле).

10. Спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії (військових, учнів, спортсменів та ін.).

На руїнах стоять Бережний і Зорін у формі генерал-майора (Яків Баш);

День від'їзду Дарки припав на вівторок. Вона з самого ранку одягла нову, що не обносилася ще на ній, шкільну форму (Ірина Вільде);

При вході у скверик стояв Ребрик у формі лісника з шкіряною сумкою при боці (М. Томчаній);

За столом перед шахматною дошкою сидів чоловік у формі командира військового флоту (В. Собко).

11. У біології – назва різновиду рослинного чи тваринного організму, зокрема одиниць, менших від роду, при невиразному систематичному їх положенні, а також умовна назва видів і підвидів при їх вивченні і порівнянні.

На запитання, чи можемо ми бути свідками виникнення нових рослинних форм у природі і, зокрема, серед злаків, слід дати позитивну відповідь (з наук. літ.);

Листові форми іржі часто бувають спільні для диких злаків і хлібів (з наук. літ.);

“Зубовидна” [кукурудза] дістала цілковите визнання. Після цього люди вже з меншим упередженням поставилися і до гібрида, куди вона ввійшла як батьківська форма (І. Волошин).

12. лінгв. Видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення або виражає відношення даного предмета думки до інших предметів думки того ж самого речення.

Я розумію, що кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання, навіть щодо граматичних форм та правопису (М. Коцюбинський);

Чималі труднощі являють для перекладачів і форми звертання. У Гоголя в “Тарасі Бульбі” син звертається до батька на “ти”, що суперечить українським звичаям (М. Рильський);

Форми множини виражають не механічно помножене значення відповідних форм однини, а певну невизначену і узагальнену множинність (з наук. літ.);

// Видозміна того самого слова.

Пристрасть до зменшених і пестливих форм узагалі характерна для української народної мови і для української пісні (з наук. літ.).

13. Стан людини, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності.

Добра спортивна форма;

Належна вокальна форма.

(1) Камуфля́жна фо́рма – військова форма з брунатними плямами на зеленому тлі;

(2) Спорти́вна фо́рма – ступінь професійної підготовки спортсмена, коли він може повністю проявити свої можливості.

При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань, а при відповідному тренувальному режимі спортсмен набуває “спортивної форми” (з наук.-попул. літ.);

(3) У фо́рмі, зі сл. бути – бути в такому стані, коли можна повністю виявити свої сили, уміння, здібності і т. ін. (про людину).

Полк був у повній формі (Ю. Яновський);

Інна в чудесній формі. Я позавчора бачив, як вона веслувала (В. Собко);

Певно, не треба доводити, якою злагодженою, чіткою має бути робота міського транспорту, щоб доставити всіх, хто користується його послугами, до робочих місць і, як то мовиться в хорошій формі (з газ.);

Зітхнувши, він [академік Шульга] підвівся .. – Не в формі наш патрон, – сказав Хома (Н. Рибак);

(4) Фо́рми (фо́рма) життя́ – будь-який вид органічного світу.

Марс. Ця планета викликає великий інтерес, оскільки на ній є умови, за яких можливі найпростіші форми життя (з наук.-попул. літ.).

△ (5) Варіаці́йна фо́рма, муз. – те саме, що варіа́ція 2.

Варіаційна форма – одна з найстаріших музичних форм (відома з XIII століття) (з навч. літ.);

(6) Вели́кі фо́рми <�Вели́ка фо́рма> – види творів мистецтва, для яких характерні великий обсяг, монументальність, складність композиції.

Чимало думок виникає при ознайомленні із зразками великих ліро-епічних форм у нашій поезії (А. Малишко);

(7) Кли́чна фо́рма – те саме, що Кли́чний відмі́нок (див. відмі́нок).

Мені здається, що не можна вивести правила для кличної форми, але можна спостерегти, що вона органічно звучить у виразах емоціональних, де звертання підкреслене, виділене (О. Кундзич);

(8) Коро́тка (нечле́нна) фо́рма прикме́тника – форма прикметника, що закінчується в наз. відмінку однини чол. роду на приголосний, а не на -ий, напр.: ясен, зелен.

Прикметники української мови мають повну і коротку (або членну і нечленну) форму. Звичайною для сучасної української мови є повна форма прикметників (з навч. літ.);

(9) Малі́ фо́рми <�Мала́ фо́рма> – види творів мистецтва, для яких характерні невеликий обсяг і нескладна композиція;

(10) Неозна́чена фо́рма дієсло́ва, лінгв. – форма дієслова, що називає дію або стан без вказівки на особу, час та спосіб протікання.

За неозначеним способом галицькі мовознавці бачили неозначену форму дієслова, яку визнано початковою в дієслівній парадигмі. У граматиках її трактували як інфінітив (з наук. літ.);

(11) По́вні фо́рми прикме́тників – те саме, що По́вні прикме́тники (див. прикме́тник);

(12) Пропозиці́йна фо́рма – мовний вираз, що містить змінні, замість яких можна;

(13) Сона́тна фо́рма муз.;

(14) Я́мна лива́рна фо́рма – ливарна форма для одиничного виробництва виливків.

◇ Втрача́ти / втра́тити фо́рму див. утрача́ти;

Вхо́дити / ввійти́ в фо́рму див. вхо́дити;

(15) Для фо́рми – щоб забезпечити лише формальний бік справи, створити потрібне враження; удавано.

З такою владою, яку ми маємо в особі Гната, люди не погоджуються. Сесії проводить для форми, грубіянить, ображає людей, одним словом, хазяйнує, як хоче (Григорій Тютюнник);

// заради пристойності, порядку.

Од того часу Онися Степанівна тільки для форми інколи просила в батюшки дозволу брати наймитів для своєї роботи (І. Нечуй-Левицький);

(16) По [всій] фо́рмі – дотримуючись певних правил, вимог, настанов; як належить.

[Вареник:] Що ми, діти, – чи як, щоб у хаток гратись? Ми з тобою написали всі бумаги, як слідує [потрібно] по формі (М. Кропивницький);

Потім Брянський покликав Сагайду і той підбіг, гупаючи важкими чобітьми. Він теж сьогодні був увесь чепурний, святковий, тугий і відрапортував урочисто по всій формі (О. Гончар);

(17) У по́вній фо́рмі – у доброму фізичному стані, з належним комплектуванням, оснащеністю тощо (про армійський, міліцейський і т. ін. підрозділ, групу людей).

Полк був у повній формі (Ю. Яновський);

(18) У фо́рмі якій. – у такому фізичному або духовному стані, коли можна найповніше виявити свої сили, уміння, здібності і т. ін. (про людину).

– Інна в чудесній формі. Я позавчора бачив, як вона веслувала (В. Собко);

Зітхнувши, він підвівся .. – Не в формі наш патрон, – сказав Хома (Н. Рибак);

Певно, не треба доводити, якою злагодженою, чіткою має бути робота міського транспорту, щоб доставити всіх, хто користується його послугами, до робочих місць вчасно і, як то мовиться, в хорошій формі (з газ.);

(19) Фо́рми суспі́льної свідо́мості – сторони духовного життя суспільства, що історично склалися: політичні і правові ідеї, філософія, мистецтво, релігія тощо.