відзиватися

Відгукуватися, відгукатися, відгукнутися, повідгукатися, перегукуватися, перегукатися, перегукнутися, відбиватися, відбитися, повідбиватися, лунати, вилунювати, вилунити, повилунювати, залунати, злунати, полунати, пролунати, окликатися, окликнутися, поскликатися, див. ехо, резонанс

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзиватися — відзива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відзиватися — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. відзиватися — Відзиватися, -ваюся, -єшся сов. в. відізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться. Чуб. І. 141. Словник української мови Грінченка
  4. відзиватися — ВІДЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; казати що-небудь у відповідь; відгукуватися, відкликатися. [Голос:] Гов, Лукашу, гов? го-го-го-го! А де ти?... Словник української мови в 11 томах
  5. відзиватися — ВІДЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІЗВА́ТИСЯ, ву́ся, і́зве́шся, док. 1. Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; відгукуватися, відкликатися. [Голос:] Гов, Лукашу, гов? го-го-го-го! А де ти? [Лукаш (відзивається):] Ось я йду!... Словник української мови у 20 томах
  6. відзиватися — -аюся, -аєшся, недок., відізватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; казати що-небудь у відповідь; відгукуватися. || Подавати голос у відповідь на той чи інший звук (про тварин). || діал. Говорити до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. відзиватися — ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. Словник синонімів української мови