відзиватися

відзива́тися

-аюся, -аєшся, недок., відізватися, -вуся, -вешся, док.

1》 Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; казати що-небудь у відповідь; відгукуватися.

|| Подавати голос у відповідь на той чи інший звук (про тварин).

|| діал. Говорити до кого-небудь.

2》 Звучати у відповідь на якийсь звук, голос; відбиватися.

3》 Висловлювати думку про кого-, що-небудь.

4》 у кого, у кому – чому, перен. Давати про себе знати; виявлятися (про почуття, думки і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відзиватися — відзива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
відзиватися — Відгукуватися, відгукатися, відгукнутися, повідгукатися, перегукуватися, перегукатися, перегукнутися, відбиватися, відбитися, повідбиватися, лунати, вилунювати, вилунити, повилунювати, залунати, злунати, полунати, пролунати, окликатися, окликнутися, поскликатися, див. ехо, резонанс Словник чужослів Павло Штепа
відзиватися — ВІДЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІЗВА́ТИСЯ, ву́ся, і́зве́шся, док. 1. Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; відгукуватися, відкликатися. [Голос:] Гов, Лукашу, гов? го-го-го-го! А де ти? [Лукаш (відзивається):] Ось я йду!... Словник української мови у 20 томах
відзиватися — див. говорити Словник синонімів Вусика
відзиватися — ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. Словник синонімів української мови
відзиватися — ВІДЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відповідати на чий-небудь поклик, звертання; казати що-небудь у відповідь; відгукуватися, відкликатися. [Голос:] Гов, Лукашу, гов? го-го-го-го! А де ти?... Словник української мови в 11 томах
відзиватися — Відзиватися, -ваюся, -єшся сов. в. відізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться. Чуб. І. 141. Словник української мови Грінченка