1. Словник чужослів Павло Штепа

відправляти

1. випроваджувати, випровадити, повипроваджувати, виряджати, вирядити, повиряджати, слати, висилати, вислати, повисипати, відсилати, відіслати, повідсилати, досилати, дослати, подосилати, надсилати, надіслати, понадсипати, насилати, наслати, понасилати, посилати, післати, пересилати, переслати, попересилати, розсилати, розіслати, порозсилати

2. це службу Божу

хохл. (отправлять) висилати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправляти — відправля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відправляти — (куди) посилати, відсилати; (кого) відряджати, виряджати, нґ. спроваджувати; (службу) відбувати, виконувати, i>Божу</i правити; (на Сибір) заганяти, засилати, запроторювати; -СЯ, (в дорогу) РУШАТИ, вибиратися; док. ф. махнути. Словник синонімів Караванського
  3. відправляти — Здійснювати богослужіння Словник церковно-обрядової термінології
  4. відправляти — [в'ідпраўл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. відправляти — -яю, -яєш, недок., відправити, -влю, -виш; мн. відправлять; док., перех. 1》 Посилати, відсилати щось куди-небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось. || Супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця за наказом, розпорядженням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відправляти — ВІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. відпра́влять; док. 1. що. Посилати, відсилати що-небудь кудись, організовувати відсилання, перевезення чогось. Словник української мови у 20 томах
  7. відправляти — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  8. відправляти — відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого. Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Так подивитися на нього (полковника) — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Фразеологічний словник української мови
  9. відправляти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. відправляти — ВІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. відпра́влять; док., перех. 1. Посилати, відсилати щось куди-небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось. Кривинюк наганяє, щоб дописувала, бо має йти на вокзал відправляти листа (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. відправляти — Відправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Макс. (1849). 7. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. Словник української мови Грінченка