заводити

Значення в інших словниках

1. заводити — Ридати [X] Словник з творів Івана Франка
2. заводити — заво́дити 1 дієслово недоконаного виду допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати заво́дити 2 дієслово недоконаного виду завивати Орфографічний словник української мови
3. заводити — див. плакати Словник синонімів Вусика
4. заводити — (куди) уводити, відводити, с. запроторювати; (додому) проводити; (нове) запроваджувати, впроваджувати, застосовувати; (школи) засновувати, відкривати, будувати; (бороду) відрощувати; (справу) ЮР. Словник синонімів Караванського
5. заводити — [заводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
6. заводити — Заводити, накручувати «Заведи годинника, щоб не спинився», — чуємо зрідка від тих, хто забув, що по-українському дієслово заводити має інші значення, ніж те, що треба тут: «Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз» (Марко Вовчок)... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
7. заводити — I -джу, -диш, недок., завести, -еду, -едеш, док., перех. 1》 Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди-небудь, до чогось. || Відводити куди-небудь на якийсь час. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. заводити — Джу, -диш, недок., завести, -ду, -деш, док. 1. Організовувати щось. 2. Веселити компанію, піднімати настрій. Заводити компанію. 3. Спокушати, збуджувати. Це така добра пизда, заводить з півобороту, тільки хуйово, що дитина в іншій кімнаті деколи плаче (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
9. заводити — вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ). Говорити про що-небудь. Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч); Тепер Марта дивилась на капітана неприязно .. Фразеологічний словник української мови
10. заводити — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Словник синонімів української мови
11. заводити — Заво́дити, -во́джу, -во́диш, -во́дять; заво́дь, -во́дьмо, -во́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. заводити — ЗАВО́ДИТИ¹, джу, диш, недок., ЗАВЕСТИ́, еду́, де́ш, док., перех. 1. Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і.т. ін. куди-небудь, до чогось. Гапка, усе опорядивши, запросила до вечері. Словник української мови в 11 томах
13. заводити — Заво́дити, -джу, -диш сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. МВ. ІІ. Словник української мови Грінченка