1. Словник української мови Грінченка

заводити

Заво́дити, -джу, -диш

сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл.

1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. МВ. ІІ. 190. — пером. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.

2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. Грин. III. 512. заводити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Левиц. І. 21. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. Грин. III. 429.

3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Чуб. III. 393. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімни вода. Чуб. V. 108. Я заведу тебе до нас. Г. Барв. 241.

4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. заво́дити цурки. При постройкѣ дуба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. Вас. 151. — у ри́тки, у шохти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. см. варстат. Вас. 166, 167. — в палітурки. Переплетать (книгу). Славяносерб. у. — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину).

5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... О. 1861. XI. Кух. 34.

6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. Левиц. Пов. 225.

7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). Сумск. у.

8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. Федьк.

9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Рудч. Ск. І. 131. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Гліб. 58. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п'єш, гуляєш, бенкети заводиш. Чуб. V. 1020. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. завести подушне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. Н. Вол. у.

10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Стор. I. 133. Завели вдвох пісеньку. Г. Барв. 198. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. Федьк. I. 24.

11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. Млак. 76.

12) так заведено. Такъ принято, таковъ обычай. Вас. 212.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заводити — Ридати [X] Словник з творів Івана Франка
  2. заводити — заво́дити 1 дієслово недоконаного виду допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати заво́дити 2 дієслово недоконаного виду завивати Орфографічний словник української мови
  3. заводити — див. плакати Словник синонімів Вусика
  4. заводити — (куди) уводити, відводити, с. запроторювати; (додому) проводити; (нове) запроваджувати, впроваджувати, застосовувати; (школи) засновувати, відкривати, будувати; (бороду) відрощувати; (справу) ЮР. Словник синонімів Караванського
  5. заводити — [заводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
  6. заводити — Заводити, накручувати «Заведи годинника, щоб не спинився», — чуємо зрідка від тих, хто забув, що по-українському дієслово заводити має інші значення, ніж те, що треба тут: «Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз» (Марко Вовчок)... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. заводити — I -джу, -диш, недок., завести, -еду, -едеш, док., перех. 1》 Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди-небудь, до чогось. || Відводити куди-небудь на якийсь час. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. заводити — 1. запроваджувати, запровадити, позапроваджувати, закладати, закласти, позакладати, настановляти, настановити, понаставляти, уставляти, уставити, повставляти, придбавати, придбати, див. раціоналізувати, реформувати, організувати 2. це плакати Словник чужослів Павло Штепа
  9. заводити — Джу, -диш, недок., завести, -ду, -деш, док. 1. Організовувати щось. 2. Веселити компанію, піднімати настрій. Заводити компанію. 3. Спокушати, збуджувати. Це така добра пизда, заводить з півобороту, тільки хуйово, що дитина в іншій кімнаті деколи плаче (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  10. заводити — вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ). Говорити про що-небудь. Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч); Тепер Марта дивилась на капітана неприязно .. Фразеологічний словник української мови
  11. заводити — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Словник синонімів української мови
  12. заводити — Заво́дити, -во́джу, -во́диш, -во́дять; заво́дь, -во́дьмо, -во́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. заводити — ЗАВО́ДИТИ¹, джу, диш, недок., ЗАВЕСТИ́, еду́, де́ш, док., перех. 1. Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і.т. ін. куди-небудь, до чогось. Гапка, усе опорядивши, запросила до вечері. Словник української мови в 11 томах