ключка

Значення в інших словниках

1. ключка — Клю́чка: — («запутати в ключку») сильце [III] — зачіпка, причина [50] Словник з творів Івана Франка
2. ключка — клю́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири клю́чки Орфографічний словник української мови
3. ключка — див. палиця Словник синонімів Вусика
4. ключка — -и, ж. 1》 Дерев'яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось. || Металевий прут із загнутим кінцем для вимішування чого-небудь. 2》 Забитий у стіну кілочок або гачок для вішання одягу тощо. 3》 спорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ключка — КЛЮ́ЧКА, и, ж. 1. Дерев'яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування і т. ін. чогось. Завітрена, запечена жінка в холодну гущину вгрузла, одтягла коноплі з краю .. Словник української мови у 20 томах
6. ключка — клю́чка: ◊ знайти́ собі́ клю́чку посваритися (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. ключка — ВІ́ШАЛКА (поличка чи стояк з дерев'яними чи металевими стрижнями для вішання одягу або окремий забитий в стінку стрижень), ВІША́К рідше, ВІ́ШАЛО діал.; ШАРА́ГИ діал. (такий стояк); КІЛО́К, КЛЮ́ЧКА, ГАЧО́К, ГАК (окремий такий стрижень). Старий.. Словник синонімів української мови
8. ключка — Клю́чка, -чки, -чці; -чки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ключка — КЛЮ́ЧКА, и, ж, 1. Дерев’яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось. Завітрена, запечена жінка в холодну гущину вгрузла, одтягла коноплі з краю.. Діставала, тягла ключкою прикидані землею горстки, викидала на берег (Горд. Словник української мови в 11 томах
10. ключка — Ключка, -ки ж. 1) Крюкъ. 2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр. Чуб. VII. 384. Гол. Од. 61. Словник української мови Грінченка