ключка

ВІ́ШАЛКА (поличка чи стояк з дерев'яними чи металевими стрижнями для вішання одягу або окремий забитий в стінку стрижень), ВІША́К рідше, ВІ́ШАЛО діал.; ШАРА́ГИ діал. (такий стояк); КІЛО́К, КЛЮ́ЧКА, ГАЧО́К, ГАК (окремий такий стрижень). Старий.. повісив на вішалку кожух і сів коло лави на малесенький стільчик (Григорій Тютюнник); Не звертаючи найменшої уваги на Чуйгука, що стояв біля вікна, наче вішак, повідчиняла (Зоня) шухляди (Ірина Вільде); Коли виходили з зали й він здіймав з вішала свій капелюх, переходила коло нього одна студентка (О. Кобилянська); Він почепив на кілок шапку, роздягся й закинув на жердку свиту (М. Коцюбинський); Зайшов у хату, мовчки повісив шапку на ключці, скинув сірячину (А. Головко); Знімає (Галя) капелюшок, ладнає зачіску, чіпляє капелюх на гак (П. Кочура).

ГАК (дерев'яний або металевий стрижень, загнутий на кінці), КРЮК, КЛЮ́ЧКА. Скрипить на гаку полотняна колиска (А. Малишко); Більш, може, як двадцять чоловіка ляхів сиділа на тих списах, а деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях (О. Стороженко); Дмитро.. підійшов до криниці, торкнувся рукою до мерзлої ключки журавля (М. Стельмах).

ПА́РОСТОК (стебло рослини на початку його розвитку з насіння), РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПАРОСТЬ́, ПРОРО́СТОК, ПА́РОСЛЬ рідше, КЛЮ́ЧКА діал. Потяглися з зерняток тонкі зелені паростки й обережно, щоб не забруднити свіжих листочків, почали витинатися з чорної землі (О. Іваненко); Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків (О. Довженко); На осонні парост із землі потягнувся зухвало й квапно (І. Чендей); Спочатку викине (зерно) ніжну зелену парость, а далі викине колос (І. Цюпа); Маленькі проростки, що пробивались з темних гранчастих зерняток, дзвеніли ніжними голосами життя (Б. Харчук); Під полом біліє картопля: ключки повикидала, в землю проситься (Григір Тютюнник).