приганяти

Значення в інших словниках

1. приганяти — приганя́ти 1 дієслово недоконаного виду приводити кудись приганя́ти 2 дієслово недоконаного виду припасовувати рідко Орфографічний словник української мови
2. приганяти — I -яю, -яєш і пригонити, -ню, -ниш, недок., пригнати, прижену, приженеш; наказ. сп. прижени; док. 1》 перех. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. || Підганяючи, приводити куди-небудь (звичайно худобу). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приганяти — ПРИГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПРИГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРИГНА́ТИ, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док. 1. кого, що. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. Словник української мови у 20 томах
4. приганяти — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
5. приганяти — ПРИГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПРИГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРИГНА́ТИ, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док. 1. перех. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. Словник української мови в 11 томах
6. приганяти — Приганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл. 1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. Рудч. Ск. І. 182. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега. Єв. Л. V. 11. Словник української мови Грінченка