приганяти
Приганя́ти, -ня́ю, -єш
сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл.
1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. Рудч. Ск. І. 182. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега. Єв. Л. V. 11.
2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. Левиц. І. 152. До роботи приганя, а про їжу не спита. Грин. ІІІ. 561.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приганяти — приганя́ти 1 дієслово недоконаного виду приводити кудись приганя́ти 2 дієслово недоконаного виду припасовувати рідко Орфографічний словник української мови
- приганяти — I -яю, -яєш і пригонити, -ню, -ниш, недок., пригнати, прижену, приженеш; наказ. сп. прижени; док. 1》 перех. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. || Підганяючи, приводити куди-небудь (звичайно худобу). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приганяти — 1. допасовувати, допасувати, подопасовувати 2. це гнати Словник чужослів Павло Штепа
- приганяти — ПРИГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПРИГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРИГНА́ТИ, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док. 1. кого, що. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. Словник української мови у 20 томах
- приганяти — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- приганяти — ПРИГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПРИГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРИГНА́ТИ, прижену́, прижене́ш; наказ. сп. прижени́; док. 1. перех. Підганяючи, примушувати кого-небудь іти, приходити кудись. Словник української мови в 11 томах