приганяти

ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.; ДОВО́ЗИТИ, ПРИВО́ЗИТИ, ПІДВО́ЗИТИ, ЗАВО́ЗИТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ), НАДВО́ЗИТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИ розм. (якимсь транспортом); ВИВО́ЗИТИ (звідкись куди-небудь); ПОСТАЧА́ТИ, ПОДАВА́ТИ (перев. щось необхідне для безперервної роботи тощо); ДОТЯГА́ТИ (ДОТЯ́ГУВАТИ) розм., ДОВОЛІКА́ТИ розм., ДОТА́СКУВАТИ розм. (з труднощами, насилу); ПІДКИДА́ТИ розм. (швидко або ще трохи, додатково). — Док.: доста́вити, допрова́дити, спрова́дити, приста́вити, поста́вити, припрова́дити, припра́вити, допра́вити, доста́чити, спрова́дити, доста́рчити, припха́ти фам. довезти́, привезти́, підвезти́, завезти́, пригна́ти, надвезти́, прикоти́ти, ви́везти, поста́чити, пода́ти, дотягти́ (дотягну́ти), доволокти́ (доволочи́ти), дотаска́ти, підки́нути. Крейсер кілька разів підходив до кримських берегів, де кипіли важкі бої, доставляючи свіже поповнення, боєприпаси й продовольство (В. Кучер); Заарештованих сім панів з цукроварні Прокіп доручив повстанцям допровадити до Угринова (Ф. Малицький); За безцінь скуповували (купці) у селян худобу й великими гуртами спроваджували на бойню (С. Чорнобривець); Підпільники-більшовики з тютюнової фабрики Попових приставляли обгортки до підпільної друкарні (Ю. Смолич); Шефи.. під тиском робітничих мас змушені були тимчасово відмовитись поставляти зброю в Крим (О. Гончар); Він добув лляного полотна аж у Туреччині, провіз його по Середземному морю, через Італію й Швейцарію припровадив до Німеччини (П. Загребельний); Правлю дідові Помазану солому в містечко (Григорій Тютюнник); — Трохи пшона та борошна десь дістали... До мене приправили, щоб вашій мамі одніс (А. Хижняк); — Нащо напросився (Федір) доправити ліки? Їх би давно привезли підводою (Ю. Мушкетик); — Ми тепер хочем самі щодня достачать вам їжу (казка); Аж з Райну й Угорщини бочками провадили райнське і усякі напитки (О. Стороженко); В матеріальному смислі не бракувало їй нічого: Олекса достарчав їй усе, давав багато грошей (Г. Хоткевич); — Будемо багатші, ми тобі й автомобіля до райцентру припхаємо (Ю. Яновський); Підприємець.. законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (І. Франко); Грузовики підвозять дерево, дошки... залізо, гвіздки, устаткування (О. Донченко); — Хочеться пивка. В наше село завозять не часто (Є. Гуцало); Тільки лодії пристали до жовтих круч Почайни, як туди прийшли купці, пригнали вози (С. Скляренко); Жолкєвський видав наказ, яким забороняв під страхом смерті надвозити або продавати запорозькому війську будь-яку живність чи харч (З. Тулуб); Він прикотив з полонини повен віз масла і бринзи (Ю. Козланюк); Восени старий возами вивозить на торг карасі і коропи (М. Стельмах); А до того пана та часто приїздили солдати за кіньми, бо він постачав реманент у війська (збірник "Народні оповідання"); — У цих ящиках дорогоцінна машина. Вона.. подаватиме воду на поле (Ю. Збанацький); Щось було знадобилось Ярошенкові у волості, так він ледве волами дотягнув (В. Речмедін); Другого дня вони приїхали по окоренка парою вироблених волів і, поки доволокли його ..до хати, так вбилися, що Параска захворіла (В. Дрозд); Вони ледве дотаскали їх (книжки) до дома Воздвиженського й сховали в скриню на самісіньке дно (І. Нечуй-Левицький); — Коні, воли гульма гуляють. Запрягти в бочки і з Гнилиці навпростець, через пар підкинути воду (І. Ле).

КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ (ПІДХЛЬО́СКУВАТИ) розм., НАГЛИ́ТИ діал. (змушувати швидше щось робити). — Док.: поква́пити, підігна́ти, пригна́ти, підстьобну́ти (підстібну́ти), підхльо́снути. Професор квапить асистентів, люто сварить операційну сестру, тримає на напнутих невидимих віжках весь персонал операційної (Ю. Мушкетик); — Чого ж замовк? — покваплював єпископ (О. Ільченко); Хіба, читателі, пождіте, Вгамуйтесь трохи, не галіте! (І. Котляревський); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп'ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Головко); — Поспішайся, поспішайся, Прісько! — підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Галочка.. порається і усе поспіша, і усіх приганя, щоб швидше усе справляли (Г. Квітка-Основ'яненко); Він їхав до Хуста, а ззаду його підстьобували пожежа в Коропці, підпал у Вишньому Сарді (С. Скляренко); — Швидше там! — наглив Підпара (М. Коцюбинський).

ПРИНЕСТИ́ (про вітер, течію), ПРИВІЯТИ, ПРИГНА́ТИ, НАДНЕСТИ́ розм., ПРИБИ́ТИ розм. — Недок.: прино́сити, приганя́ти, приго́нити розм. надно́сити, прибива́ти. Налетів дужий порив вітру,.. приніс звідкілясь клубок густої пилюки (Ю. Збанацький); Сонце загорнулося в хмари, з степу дихнув поривисто гарячий вітер, пригнав цілі сувої рудої пилюки (Ю. Збанацький); Вітер-чорноморець пригонив хмари, що звисали над землею і дрібними дощами засівали Подніпров'я (С. Чорнобривець); Вітер надніс урваний крик, але зараз же розірвав на тисячу частин, завив зловісно і помчався в безвість (Мирослав Ірчан); Знов зупиниться (потік), стане криничкою, оглянеться, очиститься, кожну трісочку приб'є до належного місця (Г. Хоткевич). — Пор. 2. доно́сити.

ПРИПАСО́ВУВАТИ (робити щось відповідним до чого-небудь за розмірами, формою тощо), ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ДОПАСО́ВУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ рідше) (одне до одного). — Док.: припасува́ти, прилаштува́ти, допасува́ти, підігна́ти, пригна́ти. Все щось мудрує (Іван Кіндратович). Все щось тре напилком, пиляє ножівкою, свердлить, пригвинчує, припасовує (Д. Ткач); Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як муляри тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (І. Франко); Коваль підганяв до комбайну деталі, Чоло покривали і сажа і піт (П. Воронько); Я сам он на струмку, що біг побіля дому, Млинок ще хлопчиком поставив.. Усе був поробив, усе пригнав чудово (І. Вирган); Будує (солдат) дім, пригонить щільно рами (І. Нехода).

СПОНУКА́ТИ (викликати у кого-небудь бажання робити щось), СПОНУ́КУВАТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПІДШТО́ВХУВАТИ, ШТОВХА́ТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПХА́ТИ розм.; ПІДКРУ́ЧУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. (сприяти підвищеною активністю); ПОНУ́КУВАТИ, ПОНУКА́ТИ, ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИНУКА́ТИ розм., ПІДМИВА́ТИ безос. розм., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал. (бути поштовхом до якої-небудь дії, до вияву чогось); ЗМУ́ШУВАТИ, ПРИМУ́ШУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИЗВО́ДИТИ перев. з інфін., ПРИГАНЯ́ТИ розм., ПРИГО́НИТИ розм., ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ розм. (створювати необхідність для когось діяти певним чином). — Док.: спону́кати, схили́ти, підштовхну́ти, штовхну́ти, підби́ти, підня́ти (підійня́ти), попхну́ти, підкрути́ти, підхльо́снути, підми́ти, потру́чити, зму́сити, приму́сити, потягти́, потягну́ти, притягну́ти, призвести́, пригна́ти, принево́лити. Він спонукав людей вчитися, ходити в школу для дорослих (Д. Бедзик); Жадоба чогось великого, надзвичайного спонукала нас. Ми квапилися, щоб осягнути більше можливого (І. Ле); Схиляти до відвертості; Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров'ю і штовхало до незвіданого і звабного (М. Чабанівський); Піднімає (голова) на труд Свою дружну артіль І веде на лани (С. Олійник); Самотні і широкі поля, котрі якось тиснули душу самотою.., понукували до розмови (І. Франко); Гостре й пекуче відчуття своєї сили тепер наповнювало її, підмивало на щось таке, чим би вона могла виявити свою волю над цим ненависним для неї кублом (І. Микитенко); Вона потай обурювалася на Бога, але острах перед його силою змушував до покори (Я. Качура); Сам затіє що-небудь, призведе Опанаса й сам разом з ним зробить яку шкоду, а після вивернеться, сухим з води вийде й усе на Опанаса зверне (Грицько Григоренко); Що приневолило її оселитися тут? (Л. Яновська). — Пор. заохо́чувати, підбу́рювати.