спайка

Значення в інших словниках

1. спайка — спа́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. спайка — -и, ж. 1》 спец. Те саме, що спай 1). 2》 перен. Тісний зв'язок, єднання; згуртованість. 3》 біол. З'єднання різних тканин, органів; місце такого з'єднання. Спайка півкуль великого мозку. || мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спайка — СПА́ЙКА, и, ж. 1. спец. Те саме, що спай 1. З електровоза безугавно дзеленчав дзвінок та тьохкав, як свіжий лід на річці, електричний дріт на спайці (Іван Ле); Процес спайки; Розрив труби на спайці. 2. розм. Тісний зв'язок, єднання людей. Словник української мови у 20 томах
4. спайка — Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Словник синонімів української мови
5. спайка — СПА́ЙКА, и, ж. 1. спец. Те саме, що спай 1. З електровоза безугавно дзеленчав дзвінок та тьохкав, як свіжий лід на річці, електричний дріт на спайці (Ле, Міжгір’я, 1953, 154). 2. перен. Тісний зв’язок, єднання; згуртованість. Словник української мови в 11 томах