спайка
спа́йка
-и, ж.
1》 спец. Те саме, що спай 1).
2》 перен. Тісний зв'язок, єднання; згуртованість.
3》 біол. З'єднання різних тканин, органів; місце такого з'єднання. Спайка півкуль великого мозку.
|| мед. Патологічне з'єднання тканин внаслідок запалювального процесу, що часом порушує діяльність окремих органів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спайка — спа́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спайка — Люта Словник чужослів Павло Штепа
- спайка — СПА́ЙКА, и, ж. 1. спец. Те саме, що спай 1. З електровоза безугавно дзеленчав дзвінок та тьохкав, як свіжий лід на річці, електричний дріт на спайці (Іван Ле); Процес спайки; Розрив труби на спайці. 2. розм. Тісний зв'язок, єднання людей. Словник української мови у 20 томах
- спайка — Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Словник синонімів української мови
- спайка — СПА́ЙКА, и, ж. 1. спец. Те саме, що спай 1. З електровоза безугавно дзеленчав дзвінок та тьохкав, як свіжий лід на річці, електричний дріт на спайці (Ле, Міжгір’я, 1953, 154). 2. перен. Тісний зв’язок, єднання; згуртованість. Словник української мови в 11 томах