стухати

Значення в інших словниках

1. стухати — стуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. стухати — СТУХА́ТИ, а́є, недок., СТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. стух, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світитися; гаснути. Увесь день не стухав вогонь у хижі (С. Скляренко); Над Одесою стухали заграви (В. Кучер); Все кругом ущухло, Люд поснув давно... Словник української мови у 20 томах
3. стухати — -ає, недок., стухнути, -не; мин. ч. стух, стухла, стухло; док. 1》 Переставати горіти, світитися; гаснути. || безос. 2》 Ставати меншим за ступенем, силою свого вияву; спадати. 3》 Ставати меншим за обсягом, величиною (про опухлу частину тіла); відтухати. || жарт. Те саме, що худнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
5. стухати — СТУХА́ТИ, а́є, недок., СТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. стух, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світитися; гаснути. Увесь день не стухав вогонь у хижі (Скл. Словник української мови в 11 томах