стухати
стуха́ти
-ає, недок., стухнути, -не; мин. ч. стух, стухла, стухло; док.
1》 Переставати горіти, світитися; гаснути.
|| безос.
2》 Ставати меншим за ступенем, силою свого вияву; спадати.
3》 Ставати меншим за обсягом, величиною (про опухлу частину тіла); відтухати.
|| жарт. Те саме, що худнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стухати — стуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стухати — див. тухнути Словник чужослів Павло Штепа
- стухати — СТУХА́ТИ, а́є, недок., СТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. стух, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світитися; гаснути. Увесь день не стухав вогонь у хижі (С. Скляренко); Над Одесою стухали заграви (В. Кучер); Все кругом ущухло, Люд поснув давно... Словник української мови у 20 томах
- стухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
- стухати — СТУХА́ТИ, а́є, недок., СТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. стух, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світитися; гаснути. Увесь день не стухав вогонь у хижі (Скл. Словник української мови в 11 томах