тріщати

1. хрумати, хрумнути, вихрумувати, вихрумнути, захрумати, захрумнути, похрумувати, похрумнути, схрумувати, схрумати, посхрумувати, хрумкати, хрумкнути, вихрумкувати, вихрумкнути, повихрумкувати, захрумкувати, захрумкати, позахрумкувати, похрумкувати, похрумкати, схрумкувати, схрумкати, посхрумкувати, хрумкотіти, хрумкотнути, захрумкотіти, похрумкотіти, схрумкотіти, хрумтіти, захрумчувати, захрумтіти, похрумчувати, похрумтіти, схрумчувати, схрумтіти, хрумсати, захрумсувати, захрумтати, похрумсувати, похрумсати, схрумсувати, схрумсати, посхрумсувати

2. лускати, луснути, вилускувати, вилуснути, повилускувати, злускувати, злуснути, позлускувати, налускувати, налускати, поналускувати, полускати, лускотіти, лускотнути, злускочувати, злускотіти, полускочувати, полускотіти, лущати, вилущувати, вилущити, злущувати, злущити, позлущувати, полущувати, полущити, лящати, залящувати, залящати, злящувати, злящати, позлящувати, полящувати, полящати, хряскати, хряснути, захряскати, зіхряснути, похряскати, хряскотіти, хряскотнути, зіхряскотіти, зіхряскотнути, шкварчати, зашкварчати, пошкварчати

3. див. говорити

моск. хрускати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріщати — (утворювати тріск) тріскотати, хрустіти. Словник синонімів Полюги
  2. тріщати — тріща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тріщати — Тріскати, лускати, (- мотор) тиркотіти, тиркотати, (раз-у-раз) тріскотіти, тріскотати, (- комах) цвіркотіти, скрекотати, сюрчати, (язиком) цокотіти, торохтіти, ляскотіти, (дрібно) дріботіти, (по всіх швах) розсідатися, (- мороз) лютувати, (- кістки) ХРУСКОТІТИ Словник синонімів Караванського
  4. тріщати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  5. тріщати — ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (І. Словник української мови у 20 томах
  6. тріщати — Щу, -щиш, недок. Говорити. Як вона багато тріщить, аж вуха позакручувались. Словник сучасного українського сленгу
  7. тріщати — -щу, -щиш, недок. 1》 Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. || Видавати тріск або звук, схожий на тріск, під дією вогню, морозу і т. ін. || безос. Про дію сильного морозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тріщати — аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Фразеологічний словник української мови
  9. тріщати — БОЛІ́ТИ (про біль у голові), ТРІЩА́ТИ підсил. розм., РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., РОЗЛА́МУВАТИСЯ підсил. розм., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛО́ПАТИСЯ підсил. розм., РОЗСКА́КУВАТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  10. тріщати — Тріща́ти, тріщу́, тріщи́ш, тріща́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тріщати — ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. тріщати — Тріща́ти, -щу́, -щи́ш гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Словник української мови Грінченка