тріщати

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський); Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис). аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко). так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах).

аж кістки́ (ко́сті) тріща́ть (луща́ть) / затріща́ли (залуща́ли), зі сл. стиска́ти, обійма́ти і т. ін. 1. Дуже сильно, міцно. Вони обіймали Анрі-Жака, аж кістки йому лущали (Ю. Яновський); Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (А. Хижняк). 2. Дуже завзято. Боролися (опришки), що аж кості тріщали (Г. Хоткевич).

аж перела́зи тріща́ли, зі сл. бі́гти, вибіга́ти і под. Уживається для вираження інтенсивності дії. Вона знала, що всі дівчата водили очима слідком за Миколою, а як він йшов вулицею, то вибігали дивитись на його, аж перелази тріщали (І. Нечуй-Левицький).

аж тини́ тріща́ть. Уживається для вираження інтенсивності вияву якоїсь дії. Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона (Параска) вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали (І. Нечуй-Левицький); — Морози давлять — аж тини тріщать (Григорій Тютюнник).

(аж) чуби́ тріща́ть. 1. Дуже сильно битися. — Буде, буде декому жарко,— гудів хтось із кутка ложі.— Тріщатимуть чуби! (О. Гончар). 2. у кого. Хто-небудь зазнає знущань, неприємностей і т. ін. через чиїсь дії, вчинки, страждає від чогось. Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать (Укр.. присл..); — Всі вони так — вигадують що-небудь, вимудрують, а потім у нас чуби тріщать (Ю. Збанацький). 3. тільки аж чуби́ тріща́ть. З великим запалом, завзяттям. Війна скінчилась у травні, а Жменяки все ще билися, на землі ділились, аж чуби тріщали (М. Томчаній).

аж шку́ра тріщи́ть. З великим завзяттям, напруженням; самовіддано. — Я й сама була невісткою, мене не милували! Аж шкура тріщала — робила (І. Карпенко-Карий); — Вони вам встановлять такі ціни, що й штанів позбудетесь,— знову підсміюється Бараболя.— Піддобрились орендою, а дядьки вже й вуха розвісили: впряглись у господарство, аж шкура тріщить (М. Стельмах).

голова́ пу́хне (розпуха́є, ре́пається, розко́люється, тріщи́ть) від чого, у кого і без додатка. Хто-небудь постійно зосереджений на здійсненні чого-небудь, напружено думає про що-небудь. — Коли вночі не спиться, почну примірятися в думці, як би це я хазяйнувати почав. Так чи повіриш, аж голова пухне од клопоту (А. Головко); Від дум і гадання розпухала (у Надії) голова (Я. Баш); — Наговорив стільки, що аж голова репається од думок (І. Цюпа); Голова в голови розколюється од думок різних (Остап Вишня); — Аж голова тріскає від усіх тих дурниць (І. Франко); Голова тріщала від нових понять про світ і людей (Іван Ле).

пуп тріщи́ть у кого. Хто-небудь дуже напружується, надривається. Несе таку валізу, що аж пуп тріщить (З газети); // Хто-небудь переживає складний період, великі труднощі. Вимагала держава хліба — йшов хліб, м’ясо було потрібне — і м’ясо давали олбинці… Тріщали пупи в багатеньких, їм Прокоша ніякого спуску не давав (Ю. Збанацький).

тріща́ти по всіх швах. Бути під загрозою краху, розпаду, руйнування і т. ін. Зі сходу на гітлерівців падав один удар за одним, “тисячолітня імперія” тріщала по всіх швах (В. Собко).

цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому. Хто-небудь легковажно себе поводить. Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріщати — (утворювати тріск) тріскотати, хрустіти. Словник синонімів Полюги
  2. тріщати — тріща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тріщати — Тріскати, лускати, (- мотор) тиркотіти, тиркотати, (раз-у-раз) тріскотіти, тріскотати, (- комах) цвіркотіти, скрекотати, сюрчати, (язиком) цокотіти, торохтіти, ляскотіти, (дрібно) дріботіти, (по всіх швах) розсідатися, (- мороз) лютувати, (- кістки) ХРУСКОТІТИ Словник синонімів Караванського
  4. тріщати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  5. тріщати — 1. хрумати, хрумнути, вихрумувати, вихрумнути, захрумати, захрумнути, похрумувати, похрумнути, схрумувати, схрумати, посхрумувати, хрумкати, хрумкнути, вихрумкувати, вихрумкнути, повихрумкувати, захрумкувати, захрумкати, позахрумкувати, похрумкувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. тріщати — ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (І. Словник української мови у 20 томах
  7. тріщати — Щу, -щиш, недок. Говорити. Як вона багато тріщить, аж вуха позакручувались. Словник сучасного українського сленгу
  8. тріщати — -щу, -щиш, недок. 1》 Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. || Видавати тріск або звук, схожий на тріск, під дією вогню, морозу і т. ін. || безос. Про дію сильного морозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тріщати — БОЛІ́ТИ (про біль у голові), ТРІЩА́ТИ підсил. розм., РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., РОЗЛА́МУВАТИСЯ підсил. розм., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛО́ПАТИСЯ підсил. розм., РОЗСКА́КУВАТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  10. тріщати — Тріща́ти, тріщу́, тріщи́ш, тріща́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тріщати — ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. тріщати — Тріща́ти, -щу́, -щи́ш гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Словник української мови Грінченка