тріщати

ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок.

1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини.

Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (І. Котляревський);

Роман йшов навскоси через городи, поміж соняшниками та кукурудзою. Соняшники гнулись, кукурудза аж тріщала під його ногами (І. Нечуй-Левицький);

Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався. Рвонув він раз – тенета не тріщать; Удруге, втретє – ні... (Л. Глібов);

Десь спішно дзвеніла сокира; десь наступили на дошку, й вона тріщала як скажена, не хотячи ламатися (Г. Хоткевич);

Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих. Коли Гошка ворушився, шви тріщали і розповзалися (Григорій Тютюнник);

// Видавати тріск або звук, схожий на тріск, під дією вогню, морозу і т. ін.

У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Я. Щоголів);

На морозі тріщать дерева (П. Воронько);

– Морози давлять – аж тили тріщать (Григорій Тютюнник);

// безос. Про дію сильного морозу.

Не к різдву йде, а к великодню: уночі тріщить, а вдень плющить (Номис);

// Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про зброю, механізми тощо).

Над дібровою звідусіль вилося та шугало сполохане птаство. А рушниці бахкали та тріщали то в одній місцині, то в другій (І. Нечуй-Левицький);

А звалу – тріщать кулемети, Гармати фугасними б'ють (С. Крижанівський);

Час від часу дзвонив телефон, безперестанку тріщала друкарська машинка (П. Панч);

Тріщать підземні телефони, пронизливо виють сигнальні сирени (М. Ю. Тарновський);

// безос.

На горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати (О. Стороженко);

// Сповнюватися звуками, що нагадують тріск.

Тріщить площа, стріляють гори, а зорі над нами такі великі, наче ракети (М. Коцюбинський);

Все село тріщало від пострілів (І. Цюпа);

// безос.

[Ольга:] Треба зараз же покласти її [Ганю] в ліжко. [Ганя:] Знову тріщить... Ой, як тріщить кругом... Тату... (О. Корнійчук);

// Видавати короткі, різкі й сухі звуки, схожі на тріск (про птахів, комах); скрекотати, сюрчати.

І поки тлітимуть скіпки Під таганком, сиди .. Та й причувайся, як пташки Почнуть тріщати одностайно (Я. Щоголів);

Синиця, мов з ким лаялась, стрибала-тріщала (Панас Мирний);

У травах тріщали коники (Л. Дмитерко).

2. чим. Утворювати короткі, різкі, сухі звуки, ламаючи, роздушуючи, розгризаючи що-небудь.

Хлопці біля вогню заводять “Комара”. Далі з гомоном розбігаються по лісі. Згукуються, тріщать паліччям (С. Васильченко);

Черниш ішов темний, як ніч. Тріщав чобітьми по зелених крижаних шпичаках (О. Гончар);

Вони відкрили сундук, розломили навпіл смажену курку і стали їсти її з великим апетитом .. Сонний голос сказав: – Перестаньте тріщати кістками. У мене неврастенія (Григорій Тютюнник).

3. перен., розм. Швидко, безупинно говорити.

– І тіточко, і голубочко, пошийте мені щоякнайшвидше .. – Та не тріщи, сороко, бачиш, скілько роботи (Грицько Григоренко);

– Нехай буде й так! Я візьму й лисих. А сивобородих складемо в архів та й двері запечатаємо: цих і я не хочу. Я накликала таких Юпітерів Олімпійських, що ви з дива вмрете або... або... заміж підете, – тріщала й реготалась весела безробітня [безробітна] удовиця (І. Нечуй-Левицький).

4. перев. від кого – чого, перен. Бути переповненим чим-небудь, рідше ким-небудь.

– Одружись, Іване, бери Пастухівну – заможна!.. аж скриня тріщить, вона тільки не признається... (Ганна Барвінок);

Тріщать од збіжжя в Опанаса Засіки, клуні і токи (П. Гулак-Артемовський);

Міщанські двори тріщать від постояльців (О. Гончар).

5. у сполуч. зі сл. спина, шкура і т. ін., перен., розм. Дуже напружуватися, надриватися від перевантаження, тяжкої праці.

– Впряглись [дядьки] у господарство, аж шкура тріщить (М. Стельмах);

– Земля одна, а хазяїв коло неї аж два. .. От вони й тягаються, а горби в нас тріщать... (В. Кучер).

6. перен. Дуже слабнути.

Накидаюсь на роботу, горю, а здоров'я тріщить і сили вичерпуються (М. Коцюбинський);

// Бути напередодні краху, розвалу, зникнення.

В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг. Від краю до краю тріщала фашистська імперія (О. Гончар);

Груні видно – тріщать давньовічні звичаї (К. Гордієнко).

◇ Аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми, у́хами) лящи́ть (тріщи́ть) див. ляща́ти;

Аж кістки́ (ко́сті) тріща́ть (луща́ть) / затріща́ли (залуща́ли) див. кі́стка;

Аж перела́зи тріща́ли див. перела́з;

Аж тини́ тріща́ть див. тин;

[Аж] чуби́ тріща́ть див. чуб;

Аж шку́ра тріщи́ть див. шку́ра;

Голова́ розва́люється (тріщи́ть, розрива́ється і т. ін.) див. голова́;

Моро́з тріщи́ть (ти́сне, ці́пить і т. ін.) / затріща́в <�Моро́зи тріща́ть (ти́снуть, ці́плять і т. ін.) / затріща́ли> див. моро́з;

Пуп тріщи́ть див. пуп;

(1) Тріща́ти по всіх швах – бути під загрозою краху, розпаду, руйнування і т. ін.

Зі сходу на гітлерівців падав один удар за одним, “тисячолітня імперія” тріщала по всіх швах (В. Собко).