тріщати

тріща́ти

у, -щиш, недок.

1》 Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини.

|| Видавати тріск або звук, схожий на тріск, під дією вогню, морозу і т. ін.

|| безос. Про дію сильного морозу.

|| Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про зброю, механізми тощо).

|| безос.

|| Сповнюватися звуками, що нагадують тріск.

|| безос.

|| Видавати короткі, різкі й сухі звуки, схожі на тріск (про птахів, комах); скрекотати, сюрчати.

2》 чим. Утворювати короткі, різкі, сухі звуки, ламаючи, роздушуючи, розгризаючи що-небудь.

3》 перен., розм. Швидко, безупинно говорити.

4》 перев. від когочого, перен. Бути переповненим чим-небудь, рідше ким-небудь.

5》 у сполуч. зі сл. спина, шкура і т. ін., перен., розм. Дуже напружуватися, надриватися від перевантаження, тяжкої праці.

6》 перен. Дуже слабнути.

|| Бути напередодні краху, розвалу, зникнення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріщати — (утворювати тріск) тріскотати, хрустіти. Словник синонімів Полюги
  2. тріщати — тріща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тріщати — Тріскати, лускати, (- мотор) тиркотіти, тиркотати, (раз-у-раз) тріскотіти, тріскотати, (- комах) цвіркотіти, скрекотати, сюрчати, (язиком) цокотіти, торохтіти, ляскотіти, (дрібно) дріботіти, (по всіх швах) розсідатися, (- мороз) лютувати, (- кістки) ХРУСКОТІТИ Словник синонімів Караванського
  4. тріщати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  5. тріщати — 1. хрумати, хрумнути, вихрумувати, вихрумнути, захрумати, захрумнути, похрумувати, похрумнути, схрумувати, схрумати, посхрумувати, хрумкати, хрумкнути, вихрумкувати, вихрумкнути, повихрумкувати, захрумкувати, захрумкати, позахрумкувати, похрумкувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. тріщати — ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (І. Словник української мови у 20 томах
  7. тріщати — Щу, -щиш, недок. Говорити. Як вона багато тріщить, аж вуха позакручувались. Словник сучасного українського сленгу
  8. тріщати — аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Фразеологічний словник української мови
  9. тріщати — БОЛІ́ТИ (про біль у голові), ТРІЩА́ТИ підсил. розм., РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., РОЗЛА́МУВАТИСЯ підсил. розм., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛО́ПАТИСЯ підсил. розм., РОЗСКА́КУВАТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  10. тріщати — Тріща́ти, тріщу́, тріщи́ш, тріща́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тріщати — ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. 1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. тріщати — Тріща́ти, -щу́, -щи́ш гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Словник української мови Грінченка