біля

Значення в інших словниках

1. біля — (вказує на місце поблизу) побіля, край; розм. близько, недалеко, неподалік, (безпосередньо одне біля одного) поруч, пліч-о-пліч// під носом, під боком. Словник синонімів Полюги
2. біля — бі́ля прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
3. біля — прий., коло, побіля, край, БЛИЗЬКО, при, р. попри; (кого) обік, побіч, поруч, поряд, попліч з, збоку. Словник синонімів Караванського
4. біля — прийм. з род. в. 1》 Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. || Уживається як рівнозначне прийм. на, при. || Уживається у знач. прийм. над, коло при дієсловах працювати, клопотати і т. ін. та відповідних віддієслівних іменниках. || із сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. біля — БІ́ЛЯ, прийм., з род. в. 1. Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. Ти знаєш.. Чого Еней приплив к Латину І біля моря поселивсь (І. Котляревський); Під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т. Словник української мови у 20 томах
6. біля — див. близько Словник синонімів Вусика
7. біля — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. Словник синонімів української мови
8. біля — БІ́ЛЯ, прийм. з род. в. 1. Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. Ти знаєш… Чого Еней приплив к Латину І біля моря поселивсь (Котл., І, 1952, 244); Під горою. Біля того гаю. Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Шевч. Словник української мови в 11 томах
9. біля — Біля нар. Подлѣ, возлѣ, около. Ліг біля моря одпочить. Шевч. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати. Дума. Словник української мови Грінченка