біля
БІ́ЛЯ, прийм. з род. в.
1. Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко.
Ти знаєш… Чого Еней приплив к Латину І біля моря поселивсь (Котл., І, 1952, 244);
Під горою. Біля того гаю. Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Шевч., І, 1951, 3);
Герман опинився недалеко вівчарської колиби, що стояла.. біля обгородженої овечої кошари (Фр., VIII, 1952, 371);
За садком, біля дороги, лежало глинище (Панч, Іду, 1946, 79);
// Уживається як рівнозначне прийм. на, при.
Біля боку в Богуна висіла стара батьківська шабля (Ле, Україна, 1940, 277);
// Уживається у знач. прийм. над, коло при дієсловах працювати, клопотати і т. ін. та відповідних віддієслівних іменниках.
— Я не обіцяю вистачити другу частину [рукопису].., біля неї чимало треба попрацювати (Мирний, V, 1955, 360);
Соромно мені, що досі не зібрався.. подякувати за клопоти біля видання книжечок моїх (Коцюб., III, 1956, 126);
// із сл. ходити. Уживається у знач. прийм. коло, за.
Хата хоч старенька, та чепурна, біла — видно, біля неї ходили хазяйські руки (Мирний, II, 1954, 35);
Йому навіть жаль стало тих апаратів, він так довго ходив коло них, наче нянька біля дитини (Коцюб., II, 1955, 94).
2. Уживається у знач. прийм. близько, коло при числівниках на позначення приблизної кількості.
Біля сотні озброєних мисливців-старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці (Довж., І, 1958, 118).
Значення в інших словниках
- біля — (вказує на місце поблизу) побіля, край; розм. близько, недалеко, неподалік, (безпосередньо одне біля одного) поруч, пліч-о-пліч// під носом, під боком. Словник синонімів Полюги
- біля — бі́ля прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- біля — прий., коло, побіля, край, БЛИЗЬКО, при, р. попри; (кого) обік, побіч, поруч, поряд, попліч з, збоку. Словник синонімів Караванського
- біля — прийм. з род. в. 1》 Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. || Уживається як рівнозначне прийм. на, при. || Уживається у знач. прийм. над, коло при дієсловах працювати, клопотати і т. ін. та відповідних віддієслівних іменниках. || із сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біля — БІ́ЛЯ, прийм., з род. в. 1. Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. Ти знаєш.. Чого Еней приплив к Латину І біля моря поселивсь (І. Котляревський); Під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т. Словник української мови у 20 томах
- біля — див. близько Словник синонімів Вусика
- біля — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. Словник синонімів української мови
- біля — Бі́ля кого, чого, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- біля — Біля нар. Подлѣ, возлѣ, около. Ліг біля моря одпочить. Шевч. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати. Дума. Словник української мови Грінченка